1. Загальні положення

1.1. Правила забудови території  Київської  області  (далі  -
Правила) розроблені     відповідно    до    Конституції    України
( 254к/96-ВР ),  Законів України  "Про  місцеве  самоврядування  в
Україні" (  280/97-ВР  ),  "Про  місцеві  державні  адміністрації"
( 586-14  ),  "Про  основи  містобудування"  (  2780-12  ),   "Про
планування  і  забудову територій" ( 1699-14 ),  "Про архітектурну
діяльність" ( 687-14 ),  "Про пожежну безпеку" ( 3745-12  ),  "Про
забезпечення санітарного  та  епідемічного благополуччя населення"
( 4004-12 ),  "Про охорону  навколишнього  природного  середовища"
( 1264-12  ),  "Про  екологічну  експертизу"  (  45/95-ВР ),  "Про
відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій
за  правопорушення  у  сфері  містобудування" ( 208/94-ВР ),  "Про
охорону культурної спадщини"  (  1805-14  ),  "Про  дорожній  рух"
( 3353-12 ),  "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), "Про
Генеральну схему планування території України" ( 3059-14  ),  "Про
дозвільну  систему  у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 );
Земельного кодексу України ( 2768-14 );  Указу Президента  України
від  19  січня  1999  р.  N  32/99 ( 32/99 ) "Про продаж земельних
ділянок несільськогосподарського призначення";  постанов  Кабінету
Міністрів України від 16 травня 2002 р.  N 648 ( 648-2002-п ) "Про
затвердження Положення про технічний  паспорт  земельної  ділянки,
яка виставляється на земельні торги", від 31 березня 2004 р. N 427
( 427-2004-п ) "Про затвердження Порядку вибору земельних  ділянок
для  розміщення  об'єктів",  Типових регіональних правил забудови,
затверджених наказом Державного комітету будівництва,  архітектури
та  житлової  політики  України від 10.12.2001 N 219 ( z0004-02 ),
зареєстрованих в  Міністерстві  юстиції  України   03.01.2002   за
N 4/6292,  інших нормативно-правових актів,  державних стандартів,
норм і правил.
 
1.2. Правила   -    це    нормативно-правовий    акт,    яким
установлюється загальний для територій і населених пунктів області
(крім міст обласного значення),  порядок планування,  забудови  та
іншого використання територій і окремих земельних ділянок.
     Правила є  обов'язковими  для  суб'єктів  містобудування   на
території  Київської  області (крім міст обласного значення у разі
затвердження відповідними радами місцевих правил забудови).
 
1.3. Дані Правила є основою для визначення питань  планування
та  забудови  територій  при  розробці відповідних місцевих правил
забудови.  Місцеві правила забудови розробляються,  погоджуються і
затверджуються  у  відповідності  зі  ст.  22  Закону України "Про
планування і забудову територій" ( 1699-14 ).
Місцеві правила   забудови   повинні   узгоджуватися  з  цими
Правилами.
 
1.4. Забудова    населених    пунктів    Київської    області
здійснюється  згідно  з  цими  та  місцевими правилами забудови на
основі   затвердженої    містобудівної    документації,    програм
соціально-економічного   розвитку   населених   пунктів,  районів,
області (у разі їх розробки),  проектів забудови та  реконструкції
кварталів    (мікрорайонів),    функціональних    зон,   проектної
документації для будівництва окремих будівель і споруд.
 
1.5. Планування і забудова території  області  проводяться  у
встановленому   порядку  згідно  з  цими  Правилами  та  місцевими
правилами  забудови   (в   разі   їх   затвердження)   на   основі
містобудівної  та  проектної  документації з дотриманням державних
будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних, інших норм.
 
Визначення термінів
 
У цих Правилах наведені нижче  терміни  вживаються  в  такому
значені:
 
Архітектурно-планувальне завдання  -  документ,  який містить
комплекс містобудівних та архітектурних  вимог  і  особливих  умов
проектування  і  будівництва об'єкта архітектури,  що випливають з
положень затвердженої містобудівної документації,  місцевих правил
забудови населених пунктів,  відповідних рішень органів виконавчої
влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови
щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав
і інтересів громадян та юридичних осіб  при  розташуванні  об'єкта
архітектури на конкретній земельній ділянці.
 
Будова -  сукупність  будинків  та  споруд (об'єктів) різного
призначення,  будівництво,  розширення  або   реконструкція   яких
здійснюється,   як   правило,   за   єдиною   проектно-кошторисною
документацією у обсязі,  який визначений зведеним  кошторисом  або
зведенням витрат.
 
Вихідні дані   на   проектування  -  архітектурно-планувальне
завдання,  завдання   на   проектування,   технічні   умови   щодо
інженерного забезпечення об'єкта проектування.
 
Генеральний план    населеного    пункту    -    містобудівна
документація,  яка   визначає   принципові   вирішення   розвитку,
планування,  забудови  та іншого використання території населеного
пункту.
 
Дачні і садівницькі поселення - це території дачних і садових
товариств, розміщені за межами населених пунктів.
 
Дачні і  садівницькі  райони - це переважно існуючі території
дачних і  садових  товариств,  що  розташовані  в  межах  існуючих
населених  пунктів  або  безпосередньо  прилягають до них і можуть
бути адміністративно приєднані до території населеного пункту.
 
Детальний план території  -  містобудівна  документація,  яка
розробляється  для  окремих  районів,  мікрорайонів,  кварталів та
районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів.
 
Дозвіл на виконання  будівельних  робіт  -  це  документ,  що
посвідчує право забудовника (замовника) та підрядника на виконання
будівельних робіт,  підключення об'єкта будівництва до  інженерних
мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
 
Забудовник -  особа,  яка відповідно до закону отримала право
власності або користування земельною  ділянкою  для  містобудівних
потреб  та  виконує передбачені законодавством дії,  необхідні для
здійснення будівництва або зміни (у тому  числі  шляхом  знесення)
об'єкта містобудування.
 
Завдання на проектування - документ, у якому містяться вимоги
замовника   до   планувальних,   архітектурних,    інженерних    і
технологічних  рішень  та  властивостей об'єкта архітектури,  його
основних параметрів,  вартості та організації його  будівництва  і
який  разом  з технічними умовами і іншими документами є підставою
для складання архітектурно-планувального завдання.
 
Зовнішня реклама - реклама,  що розміщується  на  спеціальних
тимчасових і стаціонарних конструкціях,  розташованих на відкритій
місцевості,  а також на зовнішніх поверхнях будинків,  споруд,  на
елементах  вуличного  обладнання,  над проїжджою частиною вулиць і
доріг;
 
Зони охорони  пам'ятки  -  встановлювані  навколо   пам'ятки:
охоронна  зона,  зона регулювання забудови,  зона ландшафту,  який
охороняється,  зона охорони  археологічного  культурного  шару,  в
межах яких діє спеціальний режим.
 
Історичний ареал   населеного   пункту  -  частина  території
населеного пункту,  що  зберегла  об'єкти  культурної  спадщини  і
пов'язані  з ними розпланування та форму забудови,  які походять з
попередніх  періодів  розвитку,  типові  для  певних  культур  або
періоду розвитку.
 
Капітальний ремонт - комплекс будівельних робіт, пов'язаних з
відновленням  або  покращенням  експлуатаційних   показників,   із
заміною  або  відновленням несучих або огороджувальних конструкцій
та інженерного обладнання без зміни будівельних габаритів  об'єкта
та його техніко-економічних показників.
 
Комплексна забудова   території   -   це  засіб  забезпечення
громадських  та  приватних  інтересів,  спрямованих  на  попереднє
проведення    інженерної    підготовки,    спорудження   зовнішніх
інженерно-транспортних мереж,  об'єктів соціальної сфери, житлових
будинків, благоустрою території, інших об'єктів містобудування.
 
Консервація об'єкта  (будови)  -  комплекс  робіт та заходів,
пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий
час об'єкта (будови),  на якому припинено будівництво,  що включає
тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи,  які
запобігають руйнації об'єкта (будови).
 
Лінія регулювання   забудови   -  визначені  в  містобудівній
документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних
ліній,  меж  окремих  земельних  ділянок,  природних  меж та інших
територій.
 
Ліцензія на  провадження  будівельної  діяльності -   документ
державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на
проведення  певних  видів  будівельної  діяльності  (вишукувальні,
проектні,  будівельно-монтажні роботи) протягом визначеного строку
за умови виконання ліцензійних умов.
 
Мала архітектурна  форма   для   здійснення   підприємницької
діяльності  -  невелика одноповерхова споруда,  яка виконується із
полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без  улаштування
фундаментів.
 
Містобудівна документація - затверджені  текстові та графічні
матеріали,  якими  регулюються  планування,   забудова   та   інше
використання територій.
 
Містобудівне обґрунтування  - вид містобудівної документації,
яка розробляється з метою обґрунтування місця розташування об'єкта
або обґрунтування внесення змін до містобудівної документації.
 
Містобудівний кадастр   -   система   даних   про  належність
територій  до  відповідних  функціональних  зон,  їх  сучасне   та
перспективне    призначення,    екологічну,   інженерно-геологічну
ситуацію,   стан    забудови    та    інженерного    забезпечення,
характеристики будинків і споруд на землях усіх форм власності.
 
Містобудування (містобудівна  діяльність) - це цілеспрямована
діяльність державних органів,  органів  місцевого  самоврядування,
підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по
створенню та підтриманню повноцінного  життєвого  середовища,  яка
включає    прогнозування    розвитку   і   планування   територій,
проектування,     будівництво     і     реконструкцію     об'єктів
житлово-цивільного,  виробничого  призначення,  спорудження  інших
об'єктів,    регенерацію    історичних    поселень,    реставрацію
архітектурних  комплексів  і  ансамблів,  створення  інженерної  і
транспортної інфраструктури.
 
Місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт сільської,
селищної,  міської ради,  яким встановлюється порядок планування і
забудови  та  іншого  використання  територій,  окремих  земельних
ділянок,  а  також перелік усіх допустимих видів,  умов і обмежень
забудови та іншого використання  територій  та  окремих  земельних
ділянок у межах зон, визначених планом зонування.
 
Нове будівництво   -   будівництво  основних  або  допоміжних
будівель   та   споруд   або    їх    комплексів    із    заданими
техніко-економічними     показниками    та    призначенням,    які
споруджуються за єдиним проектом в першу  та  наступні  черги,  на
визначених   для   цього   об'єктах,   нових  майданчиках  або  на
територіях, звільнених від існуючих будівель.
 
Об'єкти архітектурної  діяльності  (об'єкт   архітектури)   -
будинки і споруди житлово-цивільного,  комунального,  промислового
та  іншого  призначення,  їх   комплекси,   об'єкти   благоустрою,
садово-паркової  та  ландшафтної  архітектури,  монументального  і
монументально-декоративного    мистецтва,    території    (частини
території)   адміністративно-територіальних  одиниць  і  населених
пунктів.
 
Об'єкт   культурної   спадщини   -  визначне  місце,  споруда
(витвір),  комплекс  (ансамбль),  їхні  частини,  пов'язані з ними
рухомі   предмети,  а  також  території  чи  водні  об'єкти,  інші
природні,   природно-антропогенні  або  створені  людиною  об'єкти
незалежно  від  стану  збереженості,  що  донесли  до  нашого часу
цінність    з    археологічного,    естетичного,    етнологічного,
історичного,  архітектурного, мистецького, наукового чи художнього
погляду і зберегли свою автентичність.
 
Об'єкт містобудування - окремий будинок, споруда з інженерним
обладнанням, інженерні мережі та комунікації, а також їх комплекси
з   визначеними   будівельними   та   виробничими  показниками  та
призначенням,   на   будівництво    (розширення,    реконструкцію,
реставрацію, капітальний ремонт або консервацію) якого складається
окремий проект  (самостійний,  об'єктний  кошторис)  та  надається
дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт.
 
Обмеження прав  на  землю - встановлені законом або договором
заборони на певні види господарської  діяльності  по  використанню
землі  або  вимог про відмову від здійснення певних дій чи надання
обмеженої можливості використовувати для  суворо  обмежених  цілей
чужу земельну ділянку.
 
Пам'ятка -  об'єкт  культурної  спадщини,  який  занесено  до
Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
 
Планове завдання  -  документ,  у   якому   містяться   вимоги
замовника    до    планувальних,   архітектурних,   інженерних   і
технологічних рішень та особливих властивостей об'єкта реставрації
і яке є підставою для складання реставраційного завдання.
 
Планування території   -   процес   регулювання   використання
території,  який полягає у створенні та впровадженні містобудівної
документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень.
 
Погодження проекту   -  процедура  встановлення  відповідності
проектних рішень вихідним даним на проектування.
 
Право земельного  сервітуту   -   це   право   власника   або
землекористувача   земельної   ділянки   на  обмежене  платне  або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
 
Правовий режим земельної ділянки - сукупність законодавчо- та
науково-обґрунтованих   вимог,   норм  і  правил,  які  визначають
правовий  статус  ділянки,  призначення   цих   земель,   характер
допустимої  діяльності  на ній,  порядок використання,  охорони та
відтворення (в разі необхідності).
 
Проект - документація для будівництва  об'єктів  архітектури,
що  складається  з  креслень,  графічних  і  текстових матеріалів,
інженерних і кошторисних розрахунків,  які визначають містобудівні
об'ємно-планувальні,   архітектурні,  конструктивні,  технічні  та
технологічні  рішення,  вартісні  показники  конкретного   об'єкта
архітектури,   та   відповідає   вимогам   державних   стандартів,
будівельних норм і правил.
 
Проект забудови  території   -   документація,   що   поєднує
властивості   містобудівної   та   проектної   документації,   яка
розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.
 
Проект розподілу території - містобудівна  документація,  яка
розробляється  для  мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою
розмежування земельних ділянок.
 
Проектна документація  -  затверджені  текстові  та  графічні
матеріали,  якими визначаються містобудівні,  об'ємно-планувальні,
архітектурні,  конструктивні,  технічні, технологічні вирішення, а
також кошторис і об'єктів будівництва.
 
Реконструкція -  комплекс  будівельних  робіт,  пов'язаних із
зміною техніко-економічних показників або використанням об'єкта за
новим   призначенням   в  межах  існуючих  будівельних  габаритів.
Складовою  частиною   реконструкції   об'єкта   може   бути   його
капітальний ремонт.
 
Реставраційне завдання  -  документ,  який  містить  комплекс
містобудівних,   архітектурних   та   реставраційних   вимог    на
розроблення науково-проектної документації на пам'ятки архітектури
і містобудування.
 
Реставрація - сукупність науково  обґрунтованих заходів  щодо
управління   (консервації)  фізичного  стану,  розкриття  найбільш
характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів
об'єктів  культурної  спадщини  із забезпеченням збереження їхньої
автентичності.
 
Розконсервація об'єкта (будови) - комплекс робіт та  заходів,
пов'язаних     із     забезпеченням     відновлення    будівництва
законсервованого об'єкта (будови).
 
Розширення - будівництво додаткових  до  існуючих  приміщень,
будівель,  споруд,  що  будуються  в  межах  єдиного  комплексу за
окремими проектами,  яке веде до збільшення будівельних  габаритів
об'єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників.
 
Суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори,  інші особи,
які  беруть  участь  у  підготовці  і  розробленні   містобудівної
документації,     проектної    документації    для    будівництва,
реконструкції,  реставрації,  капітального  ремонту   будинків   і
споруд,  благоустрою,  ландшафтних  та  садово-паркових  об'єктів,
науково-дослідній і викладацькій  роботі,  замовники  проектів  та
будівництва   об'єктів   архітектури,   підрядники   на  виконання
проектних і будівельних робіт,  виробники будівельних  матеріалів,
виробів   та   конструкцій,   власники   і   користувачі  об'єктів
архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження
у сфері містобудування.
 
Суб'єкт планування  - орган державної влади,  орган місцевого
самоврядування, фізична особа, юридична особа.
 
Схема планування території - містобудівна  документація,  яка
визначає  принципові  вирішення  планування,  забудови  та  іншого
використання відповідних територій  адміністративно-територіальних
одиниць  (області,  району,  сільської/селищної ради),  їх окремих
частин.
 
Технічні умови - це комплекс умов  та  вимог  до  інженерного
забезпечення  об'єкта  архітектури,  які  мають  відповідати  його
розрахунковим   параметрам,   у   тому    числі    водопостачання,
каналізації,   тепло-,   енерго-,   газопостачання,  радіофікації,
зовнішнього освітлення,  відведення зливових  вод,  телефонізації,
телебачення,  диспетчеризації, пожежної безпеки, а також особливих
умов. Перелік  технічних  умов   щодо   інженерного   забезпечення
конкретного      об'єкта      архітектури      визначається      в
архітектурно-планувальному завданні.
 
Червоні лінії  -  визначені  в   містобудівній   документації
відносно    пунктів    геодезичної   мережі   межі   існуючих   та
запроектованих вулиць,  доріг,  площ (майданів),  які відмежовують
території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.
 
Експертиза -   діяльність   фахівців-експертів,   які   мають
відповідні кваліфікаційні сертифікати і  за  дорученням  замовника
(забудовника) надають висновки щодо відповідності проектних рішень
вимогам законодавства,  державним нормам,  стандартам, будівельним
нормам  і правилам та які несуть відповідальність за достовірність
наданих висновків.
 
2. Організація розроблення та затвердження
    містобудівної документації з урахуванням
    державних, громадських та приватних інтересів
    під час планування та забудови території 
                        Загальні положення
 
2.1. На    регіональному    (обласному,    районному)   рівні
розробляються такі види містобудівної документації:

• схема планування території області та її частин;
• схеми планування районів.

2.2. На місцевому рівні розробляються:

• схеми планування територій сільських/селищних рад;
• генеральні плани населених пунктів;
• детальні плани територій;
• проекти забудови територій;
• схеми/плани червоних ліній;
• проекти розподілу територій;
• містобудівні обґрунтування;
• інша містобудівна документація.

2.3. Фінансування   робіт   з   планування    території    на
регіональному та місцевому рівнях здійснюється за рахунок:

• коштів відповідних місцевих бюджетів;
• консолідованих коштів бюджетів декількох адміністративно-територіальних одиниць;
• інших джерел, не заборонених законом.

2.4. Для системної реалізації державної регіональної політики
в   Київській   області,   динамічного   збалансованого   розвитку
територій,  гармонійного узгодження та ефективної взаємодії влади,
бізнесу та громадськості,  а також відповідно до  вимог  постанови
КМУ  від  29.08.2002  N  1291  (  1291-2002-п  ) "Про забезпечення
реалізації  Закону  України  "Про  Генеральну   схему   планування
території України",  Київська обласна рада та Київська ОДА повинна
мати повний комплекс проектної документації на територію  області.
З цією метою містобудівні роботи потрібно виконувати в комплексі з
топогеодезичними роботами,  роботами із земельної  інвентаризації,
із  створення  містобудівного  кадастру  та  ведення інформаційної
системи  в  Київській  ОДА.  В  зв'язку  з  цим   при   визначенні
кошторисної вартості містобудівних робіт замовникам та розробникам
цих  робіт  рекомендується  застосовувати  розцінки,  наведені   в
додатку 1.
 
Організація розроблення містобудівної документації 
2.5. Рішення   про   розроблення  містобудівної  документації
приймають (на  підставі  обґрунтувань,  підготовлених  відповідним
органом  містобудування  та  архітектури)  Київська  обласна рада,
районні ради, сільські, селищні, міські ради.
Зразок рішення   сільської   (селищної,   міської)  ради  про
розроблення (коригування) містобудівної  документації  наведено  у
додатку 2 до цих Правил.
 
 2.6. Замовником  містобудівної  документації  виступає  орган
державної влади або орган місцевого самоврядування.
     Як правило, функції замовника виконують:
     - для схеми планування території області -  Київська  обласна
державна адміністрація,
     - для схеми планування території району - відповідна  районна
державна адміністрація,
     - для  схем  планування   території   на   місцевому   рівні,
генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій
- виконком сільської (селищної,  міської) ради або  (якщо  він  за
рішенням  відповідної територіальної громади або сільської ради не
створювався) сільський голова.
     Орган державної  влади  та  місцевого  самоврядування  вищого
рівня може  виступати  замовником  містобудівної  документації  на
територію нижчого рівня.
 
2.7. Рішення   про  розроблення  схеми  планування  території
кількох   адміністративно-територіальних    одиниць    приймається
спільним рішенням відповідних рад.
 
2.8. Організація   розроблення   (коригування)  містобудівної
документації здійснюється замовником.
 
2.9. Після   прийняття   відповідною   радою   рішення    про
розроблення містобудівної документації замовник протягом:
     - двох місяців (для  схем  планування  території  області  та
районів),
     - двох тижнів (для схем  планування  територій  на  місцевому
рівні,  генеральних  планів  населених  пунктів,  детальних планів
території, місцевих правил забудови)
     оприлюднює через  засоби  масової  інформації  інформацію про
початок робіт, а також про форми, місце і строк подання сільськими
селищними,   міськими  радами,  фізичними  та  юридичними  особами
пропозицій до завдання на розроблення містобудівної документації.
 
2.10. Протягом  двох  місяців  після  прийняття  рішень   про
розроблення містобудівної документації замовник:
     - організує розроблення містобудівної документації  (визначає
виконавця   розроблення   містобудівної  документації,  укладає  з
виконавцем  договір  на  розроблення  містобудівної   документації
тощо);
     - складає  разом  з  виконавцем  та  затверджує  завдання  на
проектування згідно з Державними будівельними нормами;
     - забезпечує  одержання   виконавцем   вихідних   даних   для
проектування, перелік яких міститься в завданні на проектування.
 
2.11. Виконавцем  розроблення  містобудівної документації має
бути проектна організація,  інша юридична особа,  яка має ліцензію
на   виконання   відповідних   робіт,   що  видається  в  порядку,
встановленому  законодавством.  Коригування,  внесення   змін   та
доповнень  до  конкретного  виду  містобудівної  документації  для
населеного  пункту,  як  правило,   виконується   організацією   -
розробником  цієї  документації,  а  у  випадку  розроблення іншою
організацією - погоджується із зазначеною організацією.
 
2.12. Завдання   на    проектування    перед    затвердженням
погоджується:
     - для  схеми  планування  території  області   -   спеціально
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань
містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства;
     - для   схеми   планування   території  району  -  спеціально
уповноваженим  органом  з  питань  містобудування  та  архітектури
Київської ОДА;
     - для  схем  планування   територій   на   місцевому   рівні,
генеральних   планів  населених  пунктів  та  іншої  містобудівної
документації - місцевим органом містобудування та  архітектури  та
спеціально   уповноваженим  органом  з  питань  містобудування  та
архітектури Київської ОДА.
     Необхідність погодження   завдання  з  іншими  уповноваженими
органами   державної   влади   визначається    місцевим    органом
містобудування та архітектури.
 
2.13. Загальний термін погодження та затвердження завдання на
проектування не повинен перевищувати:
     - для  схеми  планування  території  області - 30 календарних
днів;
     - для  схеми  планування  території  району  - 15 календарних
днів;
     - для   схем   планування   територій   на  місцевому  рівні,
генеральних  планів  населених  пунктів  та  іншої   містобудівної
документації - 10 календарних днів.
 
Порядок врахування державних, громадських та приватних
інтересів при розробленні містобудівної документації 
     2.14. У   ході   розроблення    містобудівної    документації
відповідальність за врахування громадських інтересів покладається:
     на регіональному рівні  -  на  обласну  та  районні  державні
адміністрації;
     на місцевому рівні - на виконавчі органи сільських, селищних,
міських рад.
 
     2.15. Врахування    державних   інтересів   в   містобудівній
документації полягає у визначенні потреби в території,  необхідних
для розташування та утримання об'єктів загальнодержавного значення
вирішення  інших  завдань  реалізації  державної   політики   щодо
використання   територій.   Врахування   державних   інтересів   в
містобудівній   документації   здійснюється    шляхом    виконання
відповідних   вимог  до  розроблення  містобудівної  документації,
визначених згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими
органами  з  питань містобудування та архітектури спільно з іншими
спеціально уповноваженими на  це  органами  виконавчої  влади,  та
визначення  заходів  з реалізації державної політики на території,
що проектується. Для цього замовник звертається:
     - при  розробленні  схеми  планування  території області - до
спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  з
питань   містобудування,   архітектури   та   житлово-комунального
господарства,
     - при  розробленні  схеми  планування  території  району - до
спеціально  уповноваженого  органу  з  питань  містобудування   та
архітектури Київської ОДА;
     - при розробленні  схем  планування  територій  на  місцевому
рівні  генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної
документації - до місцевого органу містобудування та архітектури
     стосовно одержання       переліку      та      характеристики
загальнодержавних  і   регіональних   інтересів,   які   визначені
відповідними  нормативно-правовими  актами,  стратегіями  розвитку
регіону,  прогнозами  та  програмами  економічного  і  соціального
розвитку,  галузевими прогнозами, раніше розробленою містобудівною
документацією,  і мають бути враховані,  а також про передбачену в
зв'язку  з  цим  участь  держави (області,  району) у фінансуванні
відповідних  заходів.  У  випадках,  коли  вказані   інтереси   та
запропоновані  умови  їх  реалізації  не  співпадають з інтересами
територіальної  громади,   замовник   проводить   консультації   з
відповідним  органом,  який  надав перелік цих інтересів,  щодо їх
погодження  і  подає  відповідній  раді  проект  рішення  з  цього
питання.  Проект  рішення  містить умови компенсації за реалізацію
вищезгаданих державних інтересів.
 
     2.16. Врахування громадських інтересів полягає  у  визначенні
потреби   територіальної  громади  в  територіях,  необхідних  для
розташування,     утримання     об'єктів      житлово-комунального
господарства,  соціальної,  інженерно-транспортної інфраструктури,
вирішення інших завдань забезпечення  сталого  розвитку  населених
пунктів.
    З метою врахування громадських інтересів  під  час  планування
території  на  регіональному  рівні  (область,  район)  відповідно
Київська  обласна  або  районна  державна  адміністрація  інформує
населення  через  засоби  масової  інформації  та  письмово органи
місцевого  самоврядування,   в   тому   числі   органи   місцевого
самоврядування  територій  суміжних адміністративно-територіальних
одиниць про розроблення схеми  планування  відповідної  території;
залучає    представників    відповідних   територіальних   громад,
сільських,  селищних,  міських рад та  їх  виконавчих  органів  до
участі в обговоренні схеми планування території;  готує пропозиції
щодо погодження інтересів територіальних громад у разі  виникнення
розбіжностей при вирішенні питань планування території.
     Врахування приватних   інтересів   полягає   у   забезпеченні
фізичним   та   юридичним  особам  рівних  можливостей  набуття  у
власність або у користування земельних ділянок,  захисту  майнових
прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.
     Для врахування громадських  і  приватних  інтересів  під  час
планування і   забудови  території  на  місцевому  рівні  (міська,
селищна,  сільська  рада,  населений  пункт  або   його   частина)
виконавчі органи сільських,  селищних, міських рад протягом місяця
після    завершення    розроблення    відповідної    містобудівної
документації,  повідомляють  через  засоби  масової інформації про
місце  її  розгляду,  форми,  місце  і  строк  подання  пропозицій
(зауважень), порядок їх обговорення.
     Результати громадського       обговорення       містобудівної
документації   оформляються  протоколом,  в  якому  відображається
громадська  думка.  Розгляд  звернень  з   приводу   суперечок   і
розбіжностей  в  ході  планування територій,  оперативне вирішення
спірних питань та їх узгодження здійснюється відповідною  комісією
з  питань  будівництва  при  відповідній  раді.  Комісія розглядає
спірні питання за результатами обговорення  і  в  місячний  термін
готує висновок.
 
 Порядок розроблення містобудівної документації 
     2.17. Розроблення   містобудівної  документації  відбувається
згідно з вимогами чинних ДБН.
 
     2.18. З метою забезпечення комплексного  розвитку  територій,
врахування  при  проектуванні інтересів регіонального та місцевого
рівнів,   недопущення   містобудівних   помилок    необхідною    є
послідовність розроблення містобудівної документації від територій
більш високого рівня до нижчого (область  -  район  -  сільрада  -
населений пункт - окрема частина території населеного пункту).
 
     2.19. Згідно ст. 11 Закону України "Про планування і забудову
територій" ( 1699-14 ) доцільність розроблення генерального  плану
населеного  пункту може визначатись схемою планування території на
місцевому рівні.  Зокрема, така необхідність виникає, якщо в схемі
планування  території  визначена  потреба  у зміні межі населеного
пункту.  В  цьому  випадку  в   генеральному   плані   виконується
містобудівне  обґрунтування  проектної  межі  населеного  пункту з
врахуванням (в разі необхідності) резервування суміжних  територій
для його подальшого розвитку.  Порядок розроблення,  погодження та
затвердження   містобудівної    документації,    необхідної    для
встановлення проектної межі сільського населеного пункту, наведено
у додатку 2 до цих Правил.
 
     2.20. За наявності на території  населеного  пункту  об'єктів
культурної   спадщини,   при   розробці   генерального  плану  або
детального  плану  території  міста,   селища,   села   у   складі
містобудівної      документації      обов'язково     розробляється
історико-архітектурний опорний  план.  Ним  визначаються  охоронні
зони пам'яток,  зони регулювання забудови,  а також заходи щодо їх
охорони та використання.
 
     2.21. Проектування дачних і садівницьких районів здійснюється
за нормативами житлової садибної забудови.
     Проектування дачних і садівницьких поселень  здійснюється  за
спеціальними  нормами,  які  враховують  специфіку функціонального
використання цих територій.
 
Порядок контролю за дотриманням державних,
громадських та приватних інтересів
при розробленні містобудівної документації 
     2.22. Контроль  за  дотриманням   державних   інтересів   при
розробленні   містобудівної   документації   здійснюється   шляхом
розробленні   містобудівної   документації   здійснюється   шляхом
проведення погоджень та експертизи її рішень.
 
     2.23. Контроль  за  дотриманням  громадських   та   приватних
інтересів  при розробленні містобудівної документації здійснюється
шляхом проведення обговорення її рішень  за  участю  представників
органів  виконавчої  влади,  місцевого  самоврядування,  юридичних
осіб,  громадян та їх об'єднань.  Територіальні  громади  під  час
здійснення планування і забудови території області та району мають
право на:  одержання інформації про планування територій  та  його
можливі   правові,  економічні  та  екологічні  наслідки;  подання
пропозицій і зауважень до схеми планування  території  області  та
району; участь у обговоренні схеми планування області та району, в
тому     числі      з      планування      територій      суміжних
адміністративно-територіальних одиниць.
 
Порядок погодження містобудівної документації 
     2.24. Організація   погодження   містобудівної   документації
здійснюється замовником.
 
     2.25. Містобудівна документація підлягає погодженню згідно  з
встановленими  державними  стандартами,  нормами  та  правилами  в
порядку, визначеному законодавством та завданням на проектування.
 
     2.26. Схема  планування  території  області  погоджується   з
відповідними  організаціями  обласного  рівня,  міністерствами  та
відомствами згідно з їх компетенцією.
     Схеми планування   районів   та   сільрад,  генеральні  плани
населених  пунктів,  детальні  плани  території   погоджуються   з
організаціями районного рівня,  перелік яких визначений в завданні
на проектування.
     Погодження схем  планування  районів та сільрад,  генеральних
планів  населених  пунктів   з   організаціями   обласного   рівня
проводиться у випадках, якщо:
     завданням на   проектування   передбачено    реалізацію    на
території, що проектується, державних та регіональних інтересів;
     розробленими в    містобудівній    документації     рішеннями
зачіпаються державні та регіональні інтереси.
 
     2.27. Всі   організації   здійснюють   розгляд  містобудівної
документації і надають погодження на підставі звернення  замовника
незалежно  від  надання  погоджень  інших  організацій.  Загальний
термін погодження містобудівної документації  визначається  чинним
законодавством.  Якщо в цей термін якась погоджувальна організація
не надала висновок про  погодження,  документація  вважається  нею
погодженою.
 
     2.28. При    виникненні    розбіжностей    між    розробником
містобудівної  документації  та  організацією,  яка  її  погоджує,
остаточне  рішення  з  цього  питання приймає обласна містобудівна
рада.
 
     2.29. Розроблена    містобудівна    документація     підлягає
обговоренню.    Порядок   проведення   обговорення   містобудівної
документації визначається законодавством.
 
     2.30. Для   погодження    замовник    передає    містобудівну
документацію   разом  з  протоколом  громадського  обговорення  та
висновками про погодження органу  містобудування  та  архітектури,
який погодив завдання на проектування,  для організації проведення
розгляду документації на містобудівній раді.
 
     2.31. На обласній містобудівній раді розглядаються:
     - схема планування території району;
     - схема планування території сільської/селищної ради;
     - генеральний план населеного пункту;
     - детальний план території,  якщо його розробка не відповідає
основним рішенням генерального плану населеного пункту.
 
     2.32. На  районній містобудівній раді розглядається детальний
план території,  якщо його розробка здійснена  у  відповідності  з
розробленим генеральним планом населеного пункту.
 
     2.33. Рішення    містобудівної   ради   з   зауваженнями   та
пропозиціями оформляється протоколом.
 
     2.34. Висновок з погодженням або відхиленням  від  погодження
містобудівної    документації    готується   відповідним   органом
містобудування   та   архітектури    з    урахуванням    протоколу
містобудівної ради.
 
     2.35. Всі   види  містобудівної  документації  незалежно  від
замовника та джерел фінансування підлягають експертизі. Експертиза
містобудівної   документації   проводиться   згідно   з  Порядком,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від  20.10.2000
N  1577  (  1577-2000-п  )  "Про  затвердження  Порядку проведення
експертизи   містобудівної   документації".    Граничний    термін
проведення   експертизи  містобудівної  документації  визначається
законодавством.
 
     2.36. Організовує   проведення    експертизи    містобудівної
документації  та  визначає  організацію-експерта для її проведення
спеціально  уповноважений  орган  з   питань   містобудування   та
архітектури  Київської  ОДА  за  поданням  замовника з додержанням
вимог відповідних нормативно-правових актів (крім схеми планування
території   області,   експертизу   якої   організовує  спеціально
уповноважений  центральний  орган  виконавчої   влади   з   питань
містобудування та архітектури). Фінансування проведення експертизи
забезпечується  замовником.  Для  проведення  експертизи  замовник
укладає  договір з організацією-експертом та подає їй містобудівну
документацію в повному обсязі.
 
Порядок затвердження містобудівної документації 
     2.37. Організація  затвердження  містобудівної   документації
здійснюється замовником.
     Містобудівна документація затверджується  відповідною  радою,
яка  прийняла рішення про її розроблення,  з визначенням строку її
дії та переліку раніше прийнятих рішень,  що втрачають чинність, а
також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.
     Схеми планування територій  на  регіональному  рівні  кількох
адміністративно-територіальних   одиниць  затверджуються  спільним
рішенням відповідних рад.
 
     2.38. Для розгляду  питання  щодо  затвердження  документації
замовник представляє на розгляд ради такі матеріали:
     - містобудівну документацію;
     - протокол     громадського     обговорення     містобудівної
документації  та  у  разі  наявності  висновок  комісії  з  питань
будівництва при відповідній раді;
     - висновок відповідного органу містобудування та  архітектури
про погодження містобудівної документації;
     - висновок експертизи містобудівної документації.
     У разі затвердження обласною радою схеми планування території
області,  її  частини,  до   вищезгаданих   документів   додається
погодження    спеціально    уповноваженого   центрального   органу
виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
 
     2.39. Обласна,  районна  державна  адміністрація,  виконавчий
орган  сільської,  селищної,  міської  ради  в  межах повноважень,
визначених законом  оприлюднює  через  засоби  масової  інформації
рішення  про затвердження містобудівної документації,  а також дає
роз'яснення про її зміст;  інформують про правові,  економічні  та
екологічні  наслідки  планування  території,  а  також про порядок
врахування законних інтересів та вимог власників або  користувачів
земельних   ділянок,   будівель   і   споруд,  що  оточують  місце
будівництва.
 
Порядок внесення змін (коригування)
містобудівної документації 
     2.40. Рішення  про  внесення змін (коригування) містобудівної
документації приймає той же орган державної  влади  або  місцевого
самоврядування, який затвердив цю документацію.
 
     2.41. Внесення  змін (коригування) містобудівної документації
виконує,  як правило,  організація-розробник цієї документації.  У
випадку   виконання   коригування   іншою  організацією  необхідно
погодити його результати з організацією-розробником  містобудівної
документації, яка коригується.
 
     2.42. Погодження   результатів  внесення  змін  (коригування)
містобудівної документації здійснюється за процедурою,  визначеною
пп. 2.22 - 2.34.
 
     2.43. Зміни  до містобудівної документації вносяться рішенням
органу,  який затвердила цю документацію, за поданням відповідного
спеціально   уповноваженого  органу  з  питань  містобудування  та
архітектури.
 
 3. Організація створення і ведення
 містобудівного кадастру 
     3.1. Містобудівний     кадастр    ведеться    підприємствами,
установами організаціями (далі - службою містобудівного кадастру),
створеними для цього місцевими радами або їх виконавчими органами,
а в разі делегування  таких  повноважень  -  місцевими  державними
адміністраціями.
 
     3.2. Створення і ведення містобудівного кадастру здійснюється
на державному, обласному та базовому рівнях.
     На базовому рівні містобудівний кадастр створюється в районах
та  містах.  На  цьому  рівні  службою   містобудівного   кадастру
проводиться  збір,  контроль,  оновлення  інформації  про населені
пункти,  ведення  архівів  цих   даних,   обслуговування   запитів
користувачів,  узагальнення та аналіз даних по району,  населеному
пункту.
     На обласному    рівні    службою    містобудівного   кадастру
здійснюється узагальнення та аналіз даних по області, впровадження
науково-методичних розробок, учбово-виробнича діяльність.
     Дані про кількісний та якісний стан земель  в  містобудівному
кадастрі базуються на даних державного земельного кадастру.
     Фінансування створення та ведення кадастрів  здійснюється  за
рахунок відповідних місцевих бюджетів.
 
     3.3. Порядок  створення  і  ведення  містобудівного кадастру,
отримання,  використання,  розповсюдження та зберігання інформації
містобудівного   кадастру   визначається   Законом   України  "Про
інформацію" ( 2657-12  ),  Положенням  про  містобудівний  кадастр
населених  пунктів,  затвердженим  постановою  Кабінету  Міністрів
України від 25.03.93 N 224 ( 224-93-п ),  Державними  будівельними
нормами   України   ДБН  Б.1-1-93  "Порядок  створення  і  ведення
містобудівних кадастрів населених пунктів".
 
                4. Організація забудови території
 
                        Загальні положення 
     4.1. Забудова   території   передбачає   здійснення    нового
будівництва,  реконструкції,  реставрації,  капітального  ремонту,
впорядкування об'єктів містобудування,  розширення  та  технічного
переоснащення підприємств.
 
     4.2. Забудова    території    повинна   відповідати   вимогам
раціонального  використання  земель  для  містобудівних  потреб  з
дотриманням    державних    будівельних,   санітарних,   пожежних,
екологічних норм згідно з законодавством України.
 
     4.3. Для розгляду питань і пропозицій,  пов'язаних з  вибором
територій для забудови,  в обласній та районних держадміністраціях
створюються  постійно  діючі  комісії,  до  складу  яких   входять
відповідно:  заступник  голови  обл(рай)держадміністрації - голова
комісії,  начальник   управління   (відділу)   містобудування   та
архітектури,  начальник  управління  (відділу) земельних ресурсів,
представники санітарно-епідеміологічних, природоохоронних органів,
органів  державного пожежного нагляду,  органів охорони культурної
спадщини.
     У разі    необхідності    до   роботи   комісії   залучаються
представники відповідних органів лісового господарства при  виборі
ділянок на землях лісового фонду,  інших служб,  органів місцевого
самоврядування, власники, користувачі (орендарі) землі, замовники.
     Склад комісії    і    положення    про   неї   затверджуються
розпорядженням голови:
     - в області - облдержадміністрації,
     - в районі - райдержадміністрації.
 
     4.4. При  вирішенні  питань  вибору,  вилучення,  надання   у
власність  чи  в  користування  земельних  ділянок  для розміщення
особливо важливих об'єктів,  об'єктів, діяльність яких пов'язана з
використанням  водних  ресурсів  і  може  негативно впливати на їх
стан,  розташування об'єктів в охоронних зонах пам'яток культурної
спадщини,  зонах  регулювання  забудови  та  при  зміні  цільового
призначення земель погодження  представниками  органів  виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів на місцях,  органів,
які здійснюють державний контроль у  галузі  охорони  атмосферного
повітря,  державної санітарно-епідеміологічної служби, органів, що
здійснюють державне управління в галузі використання і охорони вод
та відтворення водних ресурсів,  державної служби з питань охорони
національної культурної спадщини  проводиться  виключно  у  складі
комісії.
 
     4.5. Забудова  території  може  здійснюватись  комплексно або
шляхом будівництва окремих будинків і споруд.
 
     4.6. У межах населених пунктів  області  комплексна  забудова
здійснюється,   як   правило,   компактними   масивами  у  вигляді
кварталів,  мікрорайонів,  груп  житлових  будинків,   промислових
вузлів, комунально-складських зон, іншого призначення.
 
     4.7. Вибір територій для будівництва при комплексній забудові
проводиться на підставі генеральних планів населених пунктів.
 
     4.8. У разі відсутності в  межах  населеного  пункту  вільних
територій  для  будівництва  напрямок  його  розвитку визначається
шляхом коригування чинного генерального плану або розробки нового.
 
     4.9. Вибір  території  для   будівництва   окремого   об'єкта
містобудування  здійснюється на підставі місцевих правил забудови,
детального плану території або (при їх відсутності) містобудівного
обґрунтування,  яке  виконується  згідно  вимог  ДБН  Б.1.1-4-2002
"Склад, зміст,  порядок розроблення,  погодження  та  затвердження
містобудівного обґрунтування".
 
                    Містобудівне обґрунтування 
     4.10. Замовником  містобудівного обґрунтування може виступати
місцевий орган виконавчої влади,  орган місцевого  самоврядування,
інша юридична особа, фізична особа. У разі будівництва об'єктів за
рахунок бюджетних коштів замовником містобудівного обґрунтування є
місцевий орган виконавчої влади.
 
     4.11. Містобудівне    обґрунтування    розташування   об'єкта
містобудування  в  існуючій  забудові   розробляється   проектними
організаціями, які мають відповідний дозвіл на виконання проектних
робіт.
     Містобудівне обґрунтування  внесення  змін  до  містобудівної
документації, як правило, розробляється організацією - розробником
цієї  документації,  а  у випадку розроблення іншою організацією -
погоджується із зазначеною організацією.
 
     4.12. Завдання  на  розробку   містобудівного   обґрунтування
внесення змін  до  містобудівної  документації погоджується згідно
п. 2.12 цих Правил та затверджується замовником.
 
     4.13. Завдання  на  розробку   містобудівного   обґрунтування
розташування  об'єкта містобудування погоджується місцевим органом
містобудування та  архітектури  та  розробником  і  затверджується
замовником.
 
     4.14. Щодо      об'єктів,      на      проектування      яких
архітектурно-планувальне   завдання   та   комплексний    висновок
погоджуються    спеціально    уповноваженим   органом   з   питань
містобудування та архітектури Київської ОДА,  завдання на розробку
містобудівного обґрунтування погоджується спеціально уповноваженим
органом з питань містобудування та архітектури Київської ОДА.
 
     4.15. Організацію  погодження  містобудівного   обґрунтування
забезпечує замовник. Проектувальник зобов'язаний приймати участь у
цьому процесі в межах захисту запропонованих ним рішень.
 
     4.16. Містобудівне   обґрунтування    розташування    об'єкта
містобудування   на   території   кварталу   існуючої  забудови  з
дотриманням  функціонального  зонування   території,   визначеного
містобудівною  документацією,  розглядається  містобудівною радою,
затверджується  відповідним  спеціально  уповноваженим  органом  з
питань   містобудування  та  архітектури  і  використовується  для
розроблення  архітектурно-планувального  завдання  на  будівництво
цього об'єкта.
     Містобудівне обґрунтування       розташування       визначних
архітектурних об'єктів, житлових будинків підвищеної поверховості,
великих за обсягом споруд,  громадсько-торговельних комплексів  та
інших  об'єктів,  будівництво  яких є впливовим для містобудівного
розвитку населеного пункту і має суспільний резонанс, за висновком
спеціально   уповноваженого  органу  з  питань  містобудування  та
архітектури   Київської   ОДА   підлягає   затвердженню   рішенням
відповідної місцевої влади.
     Затвердження містобудівного обґрунтування можливих параметрів
окремого    об'єкта    містобудування   проводиться   у   порядку,
встановленому  державними  будівельними  нормами   для   ескізного
проекту.
 
     4.17. Містобудівне  обґрунтування  місця розташування об'єкта
містобудування у випадку розміщення об'єкта  проектування  у  зоні
охорони   пам'ятки  архітектури  та  містобудування  національного
значення  погоджується  зі  спеціально  уповноваженим  центральним
органом  виконавчої влади з охорони культурної спадщини,  а у зоні
охорони пам'ятки архітектури та містобудування місцевого  значення
-  зі  спеціально  уповноваженими  органами  з  охорони культурної
спадщини та містобудування і архітектури Київської ОДА.
 
     4.18. Містобудівне   обґрунтування    внесення    зміни    до
містобудівної   документації   погоджується   місцевим  спеціально
уповноваженим  органом  містобудування  та   архітектури,   іншими
органами  державного управління та нагляду в межах їх повноважень,
визначених чинним законодавством.
 
     4.19. Крім того,  спеціально  уповноважений  орган  з  питань
містобудування  та  архітектури  Київської ОДА надає висновки щодо
можливості затвердження  зміни  до  генеральних  планів  населених
пунктів  на  підставі  попереднього  розгляду  цих  матеріалів  на
спільному  засіданні  архітектурно-містобудівних  рад   спеціально
уповноважених     органів     містобудування     та    архітектури
райдержадміністрації та Київської ОДА.
 
     4.20. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до детального
плану,  проекту  забудови  погоджується  спеціально  уповноваженим
органом     з     питань     містобудування     та     архітектури
райдержадміністрації.
 
     4.21. Містобудівне    обґрунтування    внесення    зміни   до
містобудівної  документації  у  випадку  запланованого  розміщення
об'єкта або зміни виду функціонального використання у зоні охорони
пам'ятки  архітектури  та  містобудування  національного  значення
погоджується   зі  спеціально  уповноваженим  центральним  органом
виконавчої влади з охорони культурної спадщини,  а у зоні  охорони
пам'ятки  архітектури  та  містобудування  місцевого  значення - з
спеціально уповноваженими органами з охорони  культурної  спадщини
та з питань містобудування та архітектури Київської ОДА.
 
     4.22. Після   погодження   місцевий  орган  містобудування  і
архітектури  подає  зміну   до   містобудівної   документації   на
затвердження   місцевій   раді  згідно  з  чинним  законодавством.
Містобудівне  обґрунтування   внесення   змін   до   містобудівної
документації  після його затвердження у встановленому порядку стає
невід'ємною частиною відповідної містобудівної документації.
 
                5. Порядок оформлення документації
                      для забудови території 
     5.1. Оформлення документів на будівництво складається з таких
загальних процедур:
     вибір та погодження місця розташування об'єкта;
     підготовка та надання вихідних даних на проектування;
     оформлення права    володіння   чи   користування   земельною
ділянкою;
     проектування та погодження проектної документації;
     отримання дозволу на виконання будівельних робіт;
     прийняття в експлуатацію об'єкта.
     Термін виконання      кожної     процедури     встановлюється
законодавством.
     Процедури оформлення    права    та    проектування    можуть
здійснюватись паралельно.
 
             Вибір території для комплексної забудови 
     5.2. Землі,  визначені для перспективного розвитку  населених
пунктів,  спорудження  конкретних  об'єкті,  до  часу їх вилучення
(викупу)  і  надання  для  містобудівних  потреб  використовуються
власниками  землі,  землекористувачами  відповідно  до  земельного
законодавства.
 
     5.3. Забудова   земельних   ділянок,   що    надаються    для
містобудівних   потреб,   здійснюється   після   виникнення  права
власності чи права  користування  земельною  ділянкою  у  порядку,
передбаченому  земельним  законодавством,  та одержання дозволу на
виконання будівельних робіт.
 
     5.4. Юридичні та фізичні особи набувають права  власності  та
права  користування  земельними  ділянками  із земель державної та
комунальної власності за  рішення  органів  виконавчої  влади  або
органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації
щодо  земельних  ділянок,  на  яких   розташовані   об'єкти,   які
підлягають   приватизації,  в  межах  їх  повноважень,  визначених
Земельним кодексом України ( 2768-14 ).
 
     5.5. Надання земельної ділянки,  що перебуває у власності або
у  користуванні,  провадиться  лише  після вилучення (викупу) її в
порядку, передбаченому Земельним кодексом України ( 2768-14 ).
 
               Порядок вилучення земельних ділянок 
     5.6. Земельні ділянки,  надані  у  постійне  користування  із
земель  державної та комунальної власності,  можуть вилучатися для
суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади  та
органів місцевого самоврядування.
 
     5.7. Вилучення   земельних   ділянок  провадиться  за  згодою
землекористувачів на підставі рішень Кабінету  Міністрів  України,
місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад
відповідно до їх повноважень.
 
     5.8. Сільські,  селищні,  міські  ради   вилучають   земельні
ділянки  комунальної  власності відповідних територіальних громад,
які перебувають у постійному користуванні,  для всіх потреб,  крім
особливо  цінних  земель,  які  вилучаються  (викупляються) ними з
урахуванням вимог статті 150 Земельного кодексу ( 2768-14 ).
 
     5.9. Обласна,  районні  ради   вилучають   земельні   ділянки
спільної   власності   відповідних   територіальних   громад,  які
перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.
 
     5.10. Районні  державні   адміністрації   на   їх   території
вилучають земельні ділянки державної власності,  які перебувають у
постійному  користуванні,  в  межах  сіл,  селищ,  міст  районного
значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
     а) сільськогосподарського використання;
     б) ведення  водного господарства,  крім випадків,  визначених
частиною дев'ятою цього розділу;
     в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів
територіальної  громади  району   (шкіл,   лікарень,   підприємств
торгівлі тощо),  крім випадків, визначених частиною дев'ятою цього
розділу.
 
     5.11. Обласна  державна  адміністрація  на  своїй   території
вилучає  земельні  ділянки державної власності,  які перебувають у
постійному користуванні,  за межами  населених  пунктів  для  всіх
потреб, крім випадків, визначених в пп. 5.10, 5.12 цих Правил.
 
     5.12. Кабінет  Міністрів  України  вилучає  земельні  ділянки
державної власності,  які перебувають у постійному користуванні, -
ріллю,  багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб,
ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також
земельні  ділянки  природоохоронного,  оздоровчого,  рекреаційного
призначення,  крім випадків, визначених пп. 5.10, 5.11 цих Правил,
та у   випадках,   визначених   статтею   150  Земельного  кодексу
( 2768-14 ).
 
     5.13. У разі незгоди землекористувача з вилученням  земельної
ділянки питання вирішується в судовому порядку.
 
              Порядок погодження питань, пов'язаних
            із вилученням (викупом) земельних ділянок 
     5.14. Вибір  земельних  ділянок   для   розміщення   об'єктів
проводиться   юридичними   та   фізичними   особами  (заявниками),
зацікавленими у їх відведенні.  Органи виконавчої влади або органи
місцевого   самоврядування   зобов'язані  в  порядку,  визначеному
законодавством України,  надавати інформацію юридичним та фізичним
особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих
варіантів   розміщення   об'єктів   відповідно   до   затвердженої
містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок
вибору земельних ділянок для  розміщення  об'єктів  встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
 
     5.15. Юридичні  та  фізичні  особи,  зацікавлені  у вилученні
(викупі) земельних ділянок,  зобов'язані до  початку  проектування
погодити  із  власниками землі і землекористувачами та сільськими,
селищними,  міськими радами, державними адміністраціями, Кабінетом
Міністрів  України  і  Верховною  Радою  України (відповідно до їх
повноважень) місце розташування об'єкта,  розмір земельної ділянки
та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку
території,  який би забезпечував нормальне функціонування  на  цій
ділянці  і  прилеглих  територіях усіх об'єктів,  умови проживання
населення і охорону довкілля.
 
     5.16. Погодження  місць   розташування   об'єктів,   розмірів
передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх
відведення   провадиться   відповідними   сільськими,   селищними,
міськими радами,  державними адміністраціями,  Кабінетом Міністрів
України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а
також Верховною Радою України.
 
     5.17. Погодження  місць  розташування  об'єктів  на  особливо
цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших
держав,   міжнародних   організацій  провадиться  Верховною  Радою
України.
 
     5.18. Юридичні та  фізичні  особи,  зацікавлені  у  вилученні
(викупі)   земельних   ділянок,   звертаються  з  клопотанням  про
погодження місць розташування об'єктів до  відповідної  сільської,
селищної,   міської   ради,   місцевої   державної  адміністрації.
Клопотання щодо об'єктів,  вилучення  яких  провадиться  Кабінетом
Міністрів України, подаються до обласної державної адміністрації.
 
     5.19. До   клопотання   додаються   необхідні   матеріали  та
розрахунки.
 
     5.20. Відповідна сільська,  селищна,  міська рада чи  місцева
державна  адміністрація  згідно із своїми повноваженнями розглядає
клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації  направляє  його
на    розгляд   органів   земельних   ресурсів,   природоохоронних
територіальних  органів  виконавчої  влади   з   питань   лісового
господарства   і   санітарно-епідеміологічних   органів,   органів
містобудування  і  архітектури  та  охорони  культурної  спадщини.
Зазначені  органи  протягом двох тижнів з дня одержання клопотання
надають свої висновки  відповідній  сільській,  селищній,  міській
раді  чи  місцевій  державній  адміністрації,  які  з  урахуванням
одержаних висновків протягом десяти  днів  приймають  рішення  про
погодження  місця розташування того об'єкта,  під який мають право
самостійно вилучати земельну ділянку,  або мотивоване рішення  про
відмову.
 
     5.21. Якщо  погодження місця розташування об'єкта провадиться
районною,  обласною державною адміністрацією,  Кабінетом Міністрів
України,  Верховною Радою України,  сільська, селищна, міська рада
готує свій висновок і подає матеріали на погодження  до  обласної,
районної ради або районної державної адміністрації.
 
     5.22. Районна  державна  адміністрація  розглядає  у місячний
строк матеріали погодження місця розташування  об'єкта,  під  який
має  право  вилучати земельну ділянку,  або подає свій висновок до
обласної державної адміністрації.
 
     5.23. Обласна   державна   адміністрація   розглядає   подані
матеріали і погоджують місце розташування об'єкта,  під який мають
право вилучати земельну ділянку.
 
     5.24. Матеріали погодження  місця  розташування  об'єкта,  що
провадиться   Кабінетом   Міністрів  України,  подаються  обласною
державною адміністрацією із своїм  висновком  центральному  органу
виконавчої   влади   по  земельних  ресурсах,  який  розглядає  ці
матеріали і у місячний строк подає  свої  пропозиції  до  Кабінету
Міністрів України.
 
     5.25. Кабінет  Міністрів  України  розглядає  ці  матеріали і
приймає відповідне рішення,  а з питань, що погоджуються Верховною
Радою України, подає їй свої пропозиції.
 
     5.26. Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні
включати:   викопіювання   з   генерального   плану   або    іншої
містобудівної   документації   населеного   пункту,   копію  плану
земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта
із   зазначенням   загальної   площі,   яку   необхідно  вилучити.
Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається,
та умови її відведення.
 
     5.27. У  разі  відмови  власника  землі або землекористувача,
сільської,  селищної,  міської ради,  органів  державної  влади  у
погодженні  місця  розташування  об'єкта  ці питання вирішуються у
судовому порядку.
 
     5.28. У  разі  задоволення  позову  щодо  оскарження  відмови
власника землі або землекористувача,  сільської, селищної, міської
ради,  органів державної влади  у  погодженні  місця  розташування
об'єкта  рішення  суду є підставою для розробки проекту відведення
земельної ділянки.
 
  Порядок надання земельних ділянок 
     5.29. При  виборі  території  для  комплексної   забудови   у
відповідності до діючої містобудівної документації постійно діючою
комісією проводиться обстеження земельної ділянки  та  складається
акт вибору території.
     В акті має бути відображено:
     склад комісії;
     назва об'єкта,  для  розміщення  якого   здійснюється   вибір
території, та його основні характеристики;
     площа території, її адреса;
     правовий режим території;
     характеристика території за матеріалами ґрунтового обстеження
з  визначенням  складу  угідь та продуктивності земель (за останні
три роки), наявність особливо цінних земель;
     наявність на  території,  що  вибирається та прилеглих до неї
територіях,  будівель,  споруд,  інженерних  мереж,   осушувальних
каналів  та інших об'єктів,  багаторічних насаджень,  їх балансова
вартість і орієнтовна сума збитків, пов'язаних з вилученням земель
сільськогосподарського та лісогосподарського призначення;
     відстань від території будівництва до житлової забудови;
     дані щодо   можливості  організації  санітарно-захисної  зони
об'єкта;
     дані щодо радіаційної характеристики території;
     умови вилучення території.
     Акт оформляється   не   менше   як   у  трьох  примірниках  і
підписується всіма членами комісії.
     До акта  вибору  території  обов'язково  додається необхідний
графічний матеріал,  який є його невід'ємною частиною і  готується
місцевим органом містобудування та архітектури:
     - в межах населених пунктів -  у  М  1:500  (при  наявності),
М 1:2000, 1:5000;
     - поза межами населених пунктів - у М 1:10000.
     Графічний матеріал     погоджується     органами    місцевого
самоврядування, місцевими органами містобудування та архітектури і
земельних ресурсів.
     Примірники акта  надсилаються  відповідній   місцевій   раді,
райдержадміністрації    та    Київській   ОДА   (якщо   погодження
місцерозташування входить до її компетенції),  заявнику (юридичній
або фізичній особі).
 
     5.30. На   підставі   акта   вибору   території   та  рішення
відповідної   ради   відділ    містобудування    та    архітектури
райдержадміністрації   організує   розроблення   проекту  забудови
території.
 
     5.31. Після погодження проекту районними службами та органами
державного  нагляду,  а також при позитивному висновку комплексної
експертизи   проект   забудови    розглядається    на    засіданні
містобудівної ради.
 
     5.32. При  позитивному  висновку  містобудівної  ради  проект
забудови затверджується замовником.
 
     5.33. Функції   замовника   будівництва   окремих   будівель,
інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, вулиць
і доріг,  а також споруд,  інших об'єктів на території комплексної
забудови  може  виконувати безпосередньо виконавчий орган місцевої
ради або залучати  для  реалізації  цих  функцій  інших  учасників
інвестиційної діяльності.
 
     5.34. Якщо  будівництво  здійснюється  за  рахунок  державних
коштів,  підрядна організація визначається замовником (інвестором)
шляхом  проведення торгів (тендерів) згідно з Законом України "Про
закупівлю товарів,  робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ),
постановою Кабінету   Міністрів  України  від  27.09.2000  N  1469
( 1469-2000-п )  "Про  організаційні  заходи  щодо  функціонування
системи державних закупівель".
 
     5.35. Розмір  коштів  інвесторів,  що  залучаються на пайових
засадах   на   розвиток   інженерно-транспортної   та   соціальної
інфраструктури   території   комплексної   забудови,  визначається
органами  місцевого  самоврядування  і  не  повинен   перевищувати
граничного розміру, встановленого чинним законодавством.
 
     5.36. Розміщення та проектування:
     об'єктів архітектури загальнодержавного значення;
     об'єктів, які   розміщуються   в   охоронних  зонах  пам'яток
культурної спадщини або можуть негативно впливати на території  та
об'єкти природно-заповідного фонду;
     об'єктів, реалізація яких має суттєвий вплив  на  розвиток  і
формування забудови населених пунктів
     здійснюється на конкурсній основі, у відповідності до Порядку
проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженого
постановою Кабінету  Міністрів  України  від   25.11.99   N   2137
( 2137-99-п  )  "Про затвердження Порядку проведення архітектурних
та містобудівних конкурсів".
     Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з
вимогами містобудівного законодавства,  місцевих  правил  забудови
населених  пунктів  та за рішеннями центральних і місцевих органів
виконавчої  влади,  виконавчих  органів  місцевих  рад,   місцевих
органів  містобудування  та  архітектури,  а  також за ініціативою
замовників (забудовників) та об'єднань  професійних  архітекторів.
Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу.
 
               Вибір земельної ділянки для надання
             у постійне користування під будівництво
                 окремого об'єкта містобудування 
     5.37. Права  постійного  користування  земельною  ділянкою із
земель  державної  та   комунальної   власності   набувають   лише
підприємства,  установи  та організації,  що належать до державної
або комунальної власності.
або комунальної власності.
 
     5.38. Особа, зацікавлена в отриманні у користування земельної
ділянки  із  земель державної або комунальної власності (заявник),
звертається  з  клопотанням  до  відповідного   органу   державної
виконавчої  влади чи органу місцевого самоврядування (в залежності
від того, до чиїх повноважень належить вирішення питання про вибір
земельної ділянки).
 
     5.39. До  клопотання  додається  викопіювання з містобудівної
документації (генерального  плану  населеного  пункту,  детального
плану  території  або  виконаного за кошти заявника містобудівного
обґрунтування розташування об'єкта  з  його  характеристикою  щодо
призначення, обґрунтуванням  розміру  земельної ділянки та бажаним
місцем її  розташування).  До  клопотання  також  додаються  копії
установчого   документа   та  свідоцтва  про  державну  реєстрацію
юридичної особи.  В разі наявності також  надаються  передпроектні
пропозиції.
 
     5.40. Вибір   земельної   ділянки   проводиться   до  початку
проектування  об'єкта.  Проте  заявник  має  право  без  отримання
дозволу на будівництво та згоди власника або користувача земельної
ділянки отримувати інформацію про правовий статус,  допустимі види
забудови  та іншого використання ділянки,  єдині умови і обмеження
її забудови та виконувати передпроектні роботи (ескізні, пошукові,
концептуальні).
 
     5.41. Постійно  діюча  комісія  органу  державної  виконавчої
влади чи органу місцевого самоврядування  перевіряє  відповідність
наданих  матеріалів  діючій містобудівній документації,  проводить
обстеження земельної  ділянки  та  складає  акт  вибору  земельної
ділянки.
     Зміст акта наведено в п.  5.29 цих Правил,  а зразок акта - у
додатку 3.
 
     5.42. На  підставі  позитивного висновку роботи комісії орган
державної  виконавчої  влади  чи  орган  місцевого  самоврядування
приймає   рішення   про   погодження  місця  розташування  об'єкта
містобудування (зразок рішення наведено у  додатку  4).  Зазначене
рішення  є  одночасно  рішенням  про надання земельної ділянки для
розміщення об'єкта, дозволом на розроблення технічної документації
із  землеустрою з подальшою видачею документа,  що посвідчує право
володіння  або  користування  земельною  ділянкою,   дозволом   на
будівництво   цього  об'єкта,  дозволом  на  проектно-вишукувальні
роботи  та  дозволом  на  отримання  вихідних  даних.  Дозвіл   на
будівництво  не  дає  права на початок виконання будівельних робіт
без одержання відповідного дозволу місцевої  інспекції  державного
архітектурно-будівельного контролю.
 
     5.43. В  разі,  якщо  висновок комісії є негативним,  комісія
надає заявнику мотивоване обґрунтування відмови та (при наявності)
пропозиції  щодо  альтернативної  земельної ділянки для розміщення
об'єкта містобудування.
 
     5.44. Вибір  земельної   ділянки   для   розміщення   об'єкта
містобудування не проводиться у разі, коли:
     - розміщення об'єкта передбачено  затвердженою  містобудівною
документацією   на   відповідну   територію,  місцевими  правилами
забудови населеного пункту;
     - передбачається  розширення  земельної  ділянки без зміни її
цільового призначення та зведення на ній будівель і споруд;
     - будівництво об'єкта здійснено,  але проект землеустрою щодо
відведення земельної ділянки не розроблявся.
     В цих  випадках  акт складається комісією на підставі наявної
документації.
 
            Надання земельних ділянок, що перебувають
              у державній або комунальній власності,
                     на конкурентних засадах 
     5.45. З метою створення  умов  для  ефективного  використання
землі,   стимулювання   підприємницької   діяльності,   заохочення
інвестицій земельні ділянки несільськогосподарського  призначення,
що перебувають у державній або комунальній власності,  надаються у
власність та оренду під забудову на конкурентних  засадах  (шляхом
земельних торгів). Виключення становлять земельні ділянки, на яких
розташовані об'єкти нерухомого майна,  що перебувають у  власності
фізичних  та юридичних осіб - заявників на отримання права на дану
ділянку. Переважне право на придбання у власність або оренду такої
земельної ділянки має особа,  яка набула чи виявила намір набути у
власність  зазначені  об'єкти  нерухомого   майна.   Викуп   такої
земельної  ділянки  здійснюється  на підставі рішення відповідного
органу   державної   виконавчої   влади   або   органу   місцевого
самоврядування.  Право власності на земельну ділянку виникає після
укладення  договору  купівлі-продажу  земельної  ділянки,   видачі
державного  акта  на  право  власності на земельну ділянку та його
державної реєстрації.
 
     5.46. На конкурентних засадах надаються  права  власності  та
оренди земельної ділянки у випадках:
     - виникнення  потреби   у   відповідного   органу   державної
виконавчої  влади  або органу місцевого самоврядування у залученні
інвесторів для комплексної забудови території або забудови окремої
земельної ділянки;
     - звернення громадян та/або юридичних  осіб  до  відповідного
органу   державної   виконавчої   влади   або   органу   місцевого
самоврядування з клопотанням  про  продаж  або  надання  в  оренду
земельної  ділянки,  що  перебуває  у  державній  або  комунальній
власності (крім випадку, визначеного в п. 5.45).
 
     5.47. Земельні  торги  проводяться  у  формі   аукціону   або
конкурсу. Форма проведення земельних торгів визначається власником
земельної ділянки,  якщо інше  не  передбачено  законом.  Земельні
торги можуть проводитись також за рішенням суду.
 
     5.48. Порядок   проведення   земельних   торгів  визначається
Київською обласною державною  адміністрацією.  Порядок  проведення
земельних торгів за рішенням суду визначається законодавством.
 
            Оформлення права на землю за результатами
                         земельних торгів 
     5.49. Розпорядження  місцевої  державної  адміністрації   про
продаж  права  власності  на земельні ділянки,  угода про участь в
земельних  торгах  та  протокол  земельних  торгів  є  необхідними
підставами для   укладення   договору   купівлі-продажу  земельної
ділянки.
     Земельні торги  вважаються  завершеними  з  моменту укладання
договору купівлі - продажу земельної ділянки.
 
     5.50. У  разі  відмови  переможця  торгів   укласти   договір
купівлі-продажу земельної ділянки торги по лоту визнаються такими,
що не відбулися,  гарантійний внесок переможцю торгів при цьому не
повертається.
 
     5.51. Договір   купівлі-продажу   є  підставою  для  внесення
коштів.  Кошти мають бути внесені протягом десяти банківських днів
з  моменту  укладання  договору купівлі-продажу земельної ділянки,
якщо інше не передбачено угодою про участь в торгах або  договором
купівлі-продажу земельної ділянки.
 
     5.52. Протягом  30  днів  після  проведення  торгів Ініціатор
публікує  в  друкованому  засобі  масової  інформації,   в   якому
містилося  повідомлення  про  проведення торгів,  повідомлення про
результати торгів по кожній земельній ділянці із зазначенням:
     - місця розташування та розміру земельної ділянки;
     - ціни, за яку ділянка продана на торгах;
     - цільового призначення земельної ділянки;
     - інвестиційних та інших зобов'язань покупця,  якщо такі були
передбачені умовами торгів.
 
     5.53. Після   сплати   переможцем   торгів  коштів  згідно  з
договором купівлі-продажу земельної  ділянки  він  зобов'язаний  у
десятиденний  термін  звернутися до Ініціатора з приводу отримання
державного акта на право власності на земельну ділянку.
     У разі  порушення  цього  терміну  з  вини  переможця  торгів
результати  торгів  можуть  бути  анульовані  місцевою   державною
адміністрацією.  В цьому випадку договір купівлі-продажу земельної
ділянки вважається розірваним,  а сплачені  переможцем  торгів  як
гарантійний внесок кошти не повертаються.
 
     5.54. У   випадку,   коли  переможцем  торгів  стає  іноземна
держава,  іноземна  юридична  особа  або   спільне   підприємство,
необхідною  підставою укладення договору купівлі-продажу земельної
ділянки є також наявність  згоди  Кабінету  Міністрів  України  на
продаж відповідної земельної ділянки.
     Згода Кабінету  Міністрів  України   має   бути   надана   до
закінчення   терміну  подання  заяв  або  після  закінчення  цього
терміну, але не пізніше 30 днів після визначення переможця торгів.
     У випадку  надання  згоди  Кабінетом  Міністрів України після
визначення переможців торгів договір купівлі -  продажу  земельної
ділянки  має бути укладений протягом десяти днів з моменту надання
згоди Кабінету Міністрів України.
 
     5.55. Після  підписання  договору  купівлі-продажу  права  на
земельну  ділянку  та  сплати  коштів  за  придбане право покупець
отримує  від  органу  виконавчої  влади   або   органу   місцевого
самоврядування,  який виступав продавцем,  документ,  що посвідчує
право володіння або користування  земельною  ділянкою,  дозвіл  на
будівництво       об'єкта      містобудування,      дозвіл      на
проектно-вишукувальні  роботи  та  дозвіл  на  отримання  вихідних
даних.  Дозвіл  на  будівництво  не дає права на початок виконання
будівельних робіт  без  одержання  відповідного  дозволу  місцевої
інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
 
     5.56. Право  власності  на  земельну  ділянку  виникає  після
укладення  договору  купівлі-продажу  земельної  ділянки,   видачі
державного  акта  на  право  власності на земельну ділянку та його
державної реєстрації.
 
                Передача прав на земельну ділянку,
                що перебуває у приватній власності 
     5.57. Громадянин  чи  юридична  особа,  якій земельна ділянка
належить на праві приватної  власності,  має  право  здійснити  її
відчуження через земельні торги або безпосередньо будь-якій особі,
яка відповідно до законодавства України має право на набуття землі
у власність, а також передати її в оренду.
 
     5.58. Рішення  про  продаж  або  передачу  в оренду земельної
ділянки, що перебуває у приватній власності, приймає власник такої
земельної  ділянки  (громадянин  або юридична особа).  Рішення про
продаж або передачу в оренду земельної ділянки,  яка є у  спільній
власності, приймається всіма співвласниками цієї ділянки.
 
     5.59. Передача прав на земельну ділянку,  межі якої визначено
в натурі (на  місцевості),  без  зміни  її  цільового  призначення
здійснюється  без  розроблення  проекту  її відведення.  Оформлена
згідно    законодавства    цивільно-правова     угода     (договір
купівлі-продажу  або  договір  оренди)  є підставою для оформлення
документа, що посвідчує право володіння або користування земельною
ділянкою,   дозволу  на  будівництво  цього  об'єкта,  дозволу  на
проектно-вишукувальні роботи  та  дозволу  на  отримання  вихідних
даних.
 
     5.60. У  разі  наявності  наміру  змінити цільове призначення
земельної ділянки,  права на яку передаються,  покупець  (орендар)
спочатку  має  оформити  правовстановлюючий  документ  на  землю з
існуючим цільовим призначенням.
 
     5.61. Після цього він має подати заяву  (фізична  особа)  або
клопотання (юридична особа) до сільської,  селищної, міської ради,
якщо земельна ділянка розташована в межах населеного  пункту,  або
райдержадміністрації,  якщо земельна ділянка розташована за межами
населеного пункту. До заяви (клопотання) додаються:
     а) копія  державного  акта  на  право  власності  на земельну
ділянку або договір оренди;
     б) для  громадянина - копія паспорта (серія,  номер паспорта,
коли і ким виданий та місце проживання),  для  юридичної  особи  -
копія   статуту   (положення)  та  копія  свідоцтва  про  державну
реєстрацію юридичної особи;
     в) документи   щодо   встановлених   обмежень  (обтяжень)  та
земельних сервітутів на використання земельної ділянки;
     г) обґрунтування  необхідності  зміни  цільового  призначення
земельної ділянки із зазначенням її розміру.  Таким обґрунтуванням
є викопіювання  з  наявної містобудівної документації або виконане
за кошти заявника містобудівне обґрунтування.
 
     5.62. Сільська, селищна, міська рада або райдержадміністрація
розглядає  заяву  (клопотання)  і  в разі згоди на зміну цільового
призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту  її
відведення:
     складання проекту відведення земельної  ділянки,  якщо  зміні
цільового призначення підлягає її частина;
     перепогодження проекту   відведення   земельної   ділянки   з
відповідними  органами  виконавчої  влади,  якщо  зміні  цільового
призначення підлягає вся земельна ділянка.
 
     5.63. Цей  проект   відведення   складається   землевпорядною
організацією  на замовлення власника (орендаря) земельної ділянки.
Умови і термін  складання  проекту  відведення  земельної  ділянки
визначаються договором, укладеним замовником із виконавцем робіт.
 
     5.64. Проект  відведення  земельної  ділянки погоджується або
перепогоджується з органом земельних ресурсів,  природоохоронним і
санітарно-епідеміологічним   органами,  органом  містобудування  і
архітектури та  охорони  культурної  спадщини,  а  також  підлягає
державній  землевпорядній  експертизі,  після  якої замовник подає
проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради
або до райдержадміністрації для прийняття рішення.
 
     5.65. Сільська,   селищна,  міська  рада  розглядає  проектні
матеріали та  приймає  рішення  про  зміну  цільового  призначення
земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту (крім
особливо цінних земель).
     Райдержадміністрація розглядає  подані  проектні матеріали та
приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки,
яка  знаходиться  за  межами  населеного  пункту,  якщо така зміна
пов'язана з використанням цієї ділянки  для  сільськогосподарських
потреб,  ведення  лісового  і  водного  господарства,  будівництва
об'єктів,  призначених для  обслуговування  членів  територіальних
громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
     Якщо зміна  цільового  призначення  земельної  ділянки,   яка
розташована  за межами населеного пункту,  передбачає використання
ділянок для інших потреб,  ніж наведені вище, райдержадміністрація
розглядає проектні матеріали,  готує свій висновок з цього питання
і  подає  його  разом  з  матеріалами   до   облдержадміністрації.
Облдержадміністрація  розглядає  матеріали  та приймає рішення про
зміну цільового  призначення  земельної  ділянки   (крім   земель,
описаних нижче).
     Якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок
-   ріллі,   багаторічних  насаджень  для  несільськогосподарських
потреб,  лісів першої групи площею  понад  10  гектарів,  а  також
земельних  ділянок природоохоронного,  оздоровчого,  рекреаційного
призначення та особливо цінних земель,  що проводиться за рішенням
Кабінету  Міністрів  України,  райдержадміністрація подає проектні
матеріали  разом  із  своїм  висновком  до   облдержадміністрації.
Облдержадміністрація  розглядає  подані проектні матеріали і готує
свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття
відповідного рішення.
     Зміна цільового   призначення   особливо    цінних    земель,
розташованих   у   межах   населеного  пункту,  проводиться  після
погодження  з  Верховною  Радою  України  за  рішенням  сільської,
селищної,  міської  ради.  Проектні  матеріали  на  погодження  до
Верховної Ради України подаються обласною радою.
     Зміна цільового    призначення    особливо   цінних   земель,
розташованих  за  межами  населеного  пункту,  проводиться   після
погодження   з   Верховною  Радою  України  за  рішенням  Кабінету
Міністрів України.  Проектні матеріали на погодження до  Верховної
ради України подаються облдержадміністрацією.
 
     5.66. Рішення   сільської,   селищної,   міської   ради   або
відповідного  органу  виконавчої   влади   про   зміну   цільового
призначення   земельної   ділянки   є   підставою  для  оформлення
громадянину або юридичній особі державного акта на право власності
на земельну  ділянку  або  договору  оренди  із  зміненим цільовим
призначенням.
 
     5.67. У разі прийняття рішення про відмову у зміні  цільового
призначення земельної ділянки сільська,  селищна,  міська рада або
відповідний орган  виконавчої  влади  протягом  15  днів  письмово
повідомляє про це її власника з обґрунтуванням причини відмови.
 
     5.68. У   разі   незгоди   власника  земельної  ділянки  (або
орендаря) з рішенням сільської,  селищної, міської ради або органу
виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення спір
вирішується в судовому порядку.
 
            Порядок безоплатної приватизації земельних
                       ділянок громадянами 
     5.69. Громадяни    набувають   права   власності   та   права
користування  земельними  ділянками   із   земель   державної   та
комунальної  власності  за  рішення  органів  виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації
щодо   земельних   ділянок,   на  яких  розташовані  об'єкти,  які
підлягають  приватизації,  в  межах  їх  повноважень,   визначених
Земельним кодексом України ( 2768-14 ).
 
 5.70. Безоплатна  передача  земельних  ділянок   у   власність
громадян проводиться у разі:
     - приватизації   земельних   ділянок,   які   перебувають   у
користуванні громадян;
     - одержання  земельних  ділянок  із   земель   державної   та
комунальної  власності  в  межах  норм  безоплатної  приватизації,
визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 );
     - одержання   земельних   ділянок  у  власність  працівниками
державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ
та   організацій,  а  також  пенсіонерами  з  їх  числа  внаслідок
приватизації ними цих підприємств, установ та організацій.
     Передача земельних  ділянок безоплатно у власність громадян в
межах норм, визначених Земельним кодексом, провадиться один раз по
кожному  виду  використання.  Норми безоплатної передачі земельної
ділянки громадянам визначені ст.  121 Земельного  кодексу  України
( 2768-14 ).
 
     5.71. Громадяни,   зацікавлені   в   одержані   безоплатно  у
власність земельної ділянки із земель  державної  або  комунальної
власності  для  будівництва  та  обслуговування житлового будинку,
господарських  будівель   та   споруд,   індивідуального   дачного
будівництва,    будівництва    індивідуальних   гаражів,   ведення
фермерського   господарства,   ведення   особистого    селянського
господарства,    ведення   садівництва   звертаються   із   заявою
(клопотанням) у відповідний орган виконавчої влади  або  місцевого
самоврядування,  який  має  право  надавати ці ділянки.  Процедура
безоплатної приватизації земельних ділянок  громадянами  визначена
ст. 118 Земельного кодексу України ( 2768-14 ).
 
     5.72. При   встановленні   меж  земельної  ділянки  в  натурі
довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику  або
землекористувачу земельної ділянки, про що складається відповідний
акт за встановленою формою.  Акт складається у трьох примірниках і
підписується   власником   або   користувачем  земельної  ділянки,
виконавцем  робіт,  представником  районного  (міського)   відділу
земельних   ресурсів.   Один   примірник  додається  до  технічної
документації зі складання відповідного державного акта,  другий  -
передається виконавцю робіт,  третій - видається разом з Державним
актом на право власності на землю власнику земельної ділянки.
     Власник або  користувач  земельної ділянки попереджається про
відповідальність за порушення чи знищення вказаних межових знаків.
 
     5.73. Право на землю виникає  після  одержання  та  державної
реєстрації  документа,  який  посвідчує це право у відповідності з
чинним законодавством.
 
            Підготовка вихідних даних для розроблення
                      проектної документації 
     5.74. До складу вихідних даних на проектування входять:
     - Завдання на проектування;
     - Архітектурно-планувальне завдання (далі - АПЗ);
     - Технічні умови на інженерне забезпечення  об'єкта  (далі  -
ТУ);
     - Комплексний висновок  спеціально  уповноваженого  органу  з
питань містобудування та архітектури (додаток 5).
 
     5.75. Фінансування  робіт,  пов'язаних  з отриманням вихідних
даних, проводиться за рахунок замовника.
 
     5.76. Завдання (планове  завдання)  на  проектування  об'єкта
розробляє замовник за участю проектної організації.
     В ньому обумовлюються основні показники об'єкта,  стадійність
проектування,    орієнтовна    вартість    будівництва,    терміни
проектування і будівництва та інше.
     Склад завдання (планового завдання) на проектування поданий у
додатку 13 відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 ( v0008509-04 )  "Склад,
порядок   розроблення,   погодження   та   затвердження  проектної
документації для будівництва".
     Завдання на  проектування погоджується проектною організацією
і затверджується замовником.
 
     5.77. Підставою для виконання проектно-вишукувальних робіт  є
рішення   відповідної  ради  щодо  погодження  місця  розташування
об'єкта та АПЗ.
    Порядок розроблення  і  надання  замовникам  АПЗ  та  ТУ  щодо
інженерного забезпечення об'єкта архітектури (далі - вихідні дані)
базові   розцінки  розміру  плати  за  їх  розроблення,  визначені
постановою Кабінету  Міністрів  України  від   20.12.99   N   2328
( 2328-99-п  )  "Про  Порядок  надання  архітектурно-планувального
завдання та технічних умов щодо інженерного  забезпечення  об'єкта
архітектури і визначення розміру плати за їх видачу".
 
     5.78. Для   проектування  об'єктів,  що  визначені  місцевими
правилами забудови як переважні види забудови в межах окремої зони
замість  АПЗ  як  вихідні  дані  використовуються  єдині  умови  і
обмеження  забудови   земельних   ділянок,   визначені   місцевими
правилами забудови.
 
     5.79. Розроблення   АПЗ  та  підготовка  ТУ  здійснюються  за
зверненням замовника відповідним спеціально уповноваженим  органом
з   питань   містобудування  та  архітектури,  який  за  принципом
організаційної єдності у взаємодії з організаціями, що надають ТУ,
забезпечує  підготовку  та комплектацію вихідних даних протягом 45
днів після звернення.
     Замовник має право власноручно отримати ТУ в організаціях, що
їх надають, або доручити це проектувальнику на договірних засадах.
 
     5.80. АПЗ та ТУ розробляються і надаються замовнику:
     якщо він  є  власником  (користувачем)  земельної ділянки - в
разі надання місцевою держадміністрацією  або  виконавчим  органом
місцевої ради дозволу на виконання проектно-вишукувальних робіт на
зазначеній ділянці за умови,  що наміри  замовника  не  суперечать
затвердженій   містобудівній   документації,   місцевим   правилам
забудови.  До цього дозволу додається викопіювання з  генерального
або  ситуаційного  плану  відповідної  території та план земельної
ділянки;
     якщо він  не є власником (користувачем) земельної ділянки - в
разі прийняття місцевою радою  рішення  про  попереднє  погодження
(далі   -  рішення  про  погодження)  місця  розташування  об'єкта
архітектури на зазначеній ділянці,  яке одночасно  є  дозволом  на
виконання проектно-вишукувальних робіт. До цього рішення додається
схематичний план місця розташування об'єкта архітектури.
 
     5.81. Для розроблення та отримання АПЗ замовник  подає  заяву
до місцевого органу містобудування та архітектури.
     При відсутності     у     замовника      права      власності
(землекористування) земельною ділянкою до заяви додаються:
     рішення відповідної державної адміністрації або місцевої ради
про погодження місця розташування об'єкта;
     висновок державної санітарно-епідеміологічної служби (копія),
отриманий   замовником  для  вирішення  питання  погодження  місця
розташування об'єкта архітектури  (надання  дозволу  на  виконання
проектно-вишукувальних робіт);
     висновок уповноважених  органів  у  галузі  охорони  пам'яток
історії та культури:
     - центрального органу виконавчої влади з  охорони  культурної
спадщини - у разі,  коли реконструкцію, реставрацію та капітальний
ремонт намічено  здійснити  у  зоні  охорони  пам'ятки  культурної
спадщини національного значення, заповідника, оголошеного рішенням
Кабінету Міністрів України (колишньої  Ради  Міністрів  УРСР)  або
якому в установленому порядку надано статус національного;
     - структурних підрозділів Київської облдержадміністрації -  у
разі,   коли  реконструкцію,  реставрацію  та  капітальний  ремонт
намічено здійснити у зоні охорони  пам'ятки  історії  та  культури
місцевого    значення,   заповідника,   створеного   за   рішенням
відповідного місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування;
     - належним чином завірена згода  власника  земельної  ділянки
(землекористувача) на її вилучення або тимчасове використання;
     - завдання на проектування об'єкта містобудування;
     - технічні умови;
     - основні  техніко-економічні  характеристики   об'єкта   (за
намірами замовника).
     При наявності у замовника державного акта на право  власності
(землекористування)  земельною  ділянкою або договору оренди землі
до заяви додаються:
     рішення виконавчого   органу  відповідної  ради  про  надання
дозволу на будівництво  об'єкта,  який  одночасно  є  дозволом  на
здійснення проектно-вишукувальних робіт,  якщо наміри замовника не
суперечать  затвердженій  містобудівній   документації,   місцевим
правилам забудови;
     викопіювання з   генерального    або    ситуаційного    плану
відповідної території;
     копія Державного акта на право власності  (землекористування)
земельною ділянкою;
     завдання на проектування;
     технічні умови;
     основні техніко-економічні   характеристики    об'єкта    (за
намірами замовника).
     Для об'єктів     промислового      призначення      додається
техніко-економічний    прогноз    потреб   ресурсів   і   висновок
територіальної  проектної  організації   з   питань   промислового
будівництва.
 
     5.82. Для  об'єктів підвищеної небезпеки,  розміщення яких не
відповідає встановленому режиму забудови  та  іншого  використання
земель,  визначених  для  містобудівних  потреб у відповідності до
Закону України "Про об'єкти підвищеної  небезпеки"  (  2245-14  ),
крім  документів,  визначених  законодавством  про містобудування,
додаються:
     техніко-економічне та  містобудівне  обґрунтування розміщення
об'єкта  підвищеної  небезпеки  та  передпроектні  матеріали,   що
містять відомості про об'єкт підвищеної небезпеки,  можливі аварії
на ньому та їх наслідки;
     матеріали громадського обговорення (в разі розміщення об'єкта
в межах населеного пункту);
     висновок державного управління екології та природних ресурсів
Київської області;
     висновок державної санепідслужби Київської області.
 
     5.83. Для  розроблення  та отримання АПЗ на ескізний проект у
складі вихідних документів можливо виконати ТУ на  підключення  до
інженерних мереж.
 
     5.84. Проект   АПЗ   у  разі  необхідності  розглядається  на
засіданні архітектурно-містобудівної ради при місцевому спеціально
уповноваженому органі з питань містобудування і архітектури.
 
     5.85. Спеціально  уповноважений орган з питань містобудування
та архітектури Київської ОДА погоджує АПЗ на проектування  об'єкта
архітектури,  будівництво  якого здійснюється на території області
за   рахунок   коштів   державного   бюджету,    при    здійсненні
реконструкції,   реставрації   та  капітального  ремонту  пам'яток
історії та культури,  в інших окремих випадках  для  найважливіших
об'єктів  архітектури.  Спеціально  уповноваженим органом з питань
містобудування та архітектури Київської ОДА  погоджується  АПЗ  на
проектування     об'єктів     за    номенклатурою,    затвердженою
розпорядженням голови облдержадміністрації.
     Погодження АПЗ  здійснюється безкоштовно протягом двох тижнів
з  дня  представлення  в  повному   обсязі   вихідних   даних   на
проектування.  Місцевим  органом містобудування та архітектури АПЗ
на вищевказані  об'єкти  затверджуються  тільки  після  погодження
спеціально   уповноваженим  органом  з  питань  містобудування  та
архітектури Київської ОДА.
 
     5.86. АПЗ  затверджується  та  видається  замовнику  місцевим
органом  містобудування  та архітектури у місячний термін за умови
надання всіх необхідних матеріалів.
 
     5.87. Зміни до наданого  АПЗ  можуть  бути  внесені  лише  за
згодою замовника місцевим органом містобудування та архітектури.
 
     5.88. Якщо  у  наданому  замовнику  АПЗ мають місце порушення
вимог  містобудівної  документації,  місцевих   правил   забудови,
державних  норм,  стандартів і правил,  дія АПЗ може бути зупинена
спеціально  уповноваженим  органом  з  питань  містобудування   та
архітектури Київської ОДА до усунення зазначених порушень.
 
     5.89. Форма АПЗ наведена у додатку
 
     АПЗ містить текстову і графічну частини.
 
     Текстову частину складають:
     - відомості про забудовника;
     - відомості   про   наявність  у  замовника  права  власності
(користування) земельною ділянкою;
     - відомості  щодо  рішення  про погодження місця розташування
об'єкта архітектури (дозволу на  виконання  проектно-вишукувальних
робіт);
     - опис   меж   земельної   ділянки,   погоджених    місцевими
землевпорядними органами;
     - відомості про містобудівні  та  інженерно-геологічні  умови
земельної  ділянки згідно з містобудівною документацією або даними
відповідних організацій;
     - вимоги   до   граничних   відстаней   розташування  об'єкта
архітектури  стосовно  меж  земельної  ділянки,  червоних   ліній,
існуючих будинків і споруд, інші планувальні обмеження;
     - обмеження щодо поверховості (висоти) об'єктів архітектури;
     - вимоги  до  опорядження  об'єкта  архітектури,  благоустрою
території;
     - умови   використання   цокольних   поверхів   і   підвалів,
підземного простору;
     - вимоги   до   розміщення  вбудовано-прибудованих  приміщень
(згідно з розпорядженням  голови  місцевої  держадміністрації  або
рішенням виконавчого органу місцевої ради);
     - умови   щодо   стадійності   проектування,   погоджені   із
замовником;
     - визначення виду  проектування,  погодженого  із  замовником
(індивідуальне,   експериментальне,  прив'язка  типового  проекту,
повторне застосування проекту);
     - перелік   організацій  та  установ,  з  якими  погоджується
проект;
     - перелік технічних умов;
     - висновок   державної   санітарно-епідеміологічної    служби
(копія), отриманий  замовником  для  вирішення  питання погодження
місця  розташування  об'єкта  архітектури  (надання   дозволу   на
проведення проектно-вишукувальних робіт);
     - вимоги до здійснення заходів з енергозбереження;
     - умови отримання дозволу на проведення топографо-геодезичних
та інженерно-геологічних робіт;
     - у разі коли намічено здійснити реконструкцію,  реставрацію,
розширення, капітальний ремонт об'єкта архітектури - відомості про
історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта архітектури та
відомості про наявність (відсутність) у замовника права  власності
на об'єкт архітектури, а за умови відсутності такого права - згоду
власника (власників) на проведення зазначеного будівництва;
     - у   разі   коли   намічено  здійснити  будівництво  об'єкта
архітектури промислового призначення -  вимоги  до  оцінки  впливу
об'єкта архітектури на навколишнє природне середовище;
     - інші документи, передбачені чинним законодавством України;
     - особливі умови та вимоги.
     Графічна частина містить викопіювання з топографічних  планів
у М 1:10000,  1:5000, 1:2000, 1:500 (залежно від розмірів ділянки,
об'єкта та  наявності  матеріалів  топо-геодезичних  вишукувань  в
архівах органів    містобудування    та   архітектури,   земельних
ресурсів), з позначенням:
     - ситуаційної схеми місця розташування об'єкта;
     - схеми визначення площ, що підлягають забудові і благоустрою
з      визначенням      планувальних      обмежень      розміщення
історико-культурних,  санітарно-охоронних зон (у  разі  наявності)
тощо;
     - місця розташування об'єкта;
     - червоних ліній вулиць;
     - існуючих будівель та споруд.
 
     5.90. До  АПЗ   не   можуть   бути   включені   вимоги   щодо
архітектурних  та  інженерних  рішень  об'єкта  архітектури,  його
внутрішнього  оздоблення,  інші  умови  і  вимоги,  якщо  вони  не
випливають  з положень актів законодавства,  державних стандартів,
норм і правил,  затвердженої містобудівної документації,  місцевих
правил  забудови,  не  зумовлені необхідністю збереження характеру
існуючої  забудови,  довкілля  і  охорони  пам'яток   історії   та
культури.
 
     5.91. ТУ  розробляються  для  всіх  об'єктів,  які потребують
інженерного забезпечення. Перелік ТУ щодо інженерного забезпечення
конкретного   об'єкта   визначається   органом  містобудування  та
архітектури в АПЗ.
 
     5.92. ТУ розробляються і видаються організаціями,  що надають
ТУ,   після   отримання   замовником   (забудовником)  дозволу  на
будівництво. В окремих випадках можуть видаватися попередні ТУ для
розроблення   техніко-економічних   обґрунтувань  будівництва  або
передпроектних пропозицій.
 
     5.93. В  ТУ  (залежно  від  потреб)  зазначаються  відомості,
передбачені  в Порядку надання архітектурно-планувального завдання
та  технічних   умов   щодо   інженерного   забезпечення   об'єкта
архітектури і визначення розміру плати за їх видачу ( 2328-99-п ),
а саме:  основні відомості,  в тому числі найменування  та  адреси
об'єкта архітектури,  замовника, проектувальника, вид будівництва,
нормативні   терміни   проектування   і    будівництва;    основні
розрахункові   інженерні   параметри  об'єкта  архітектури;  умови
підключення до діючих або  будівництво  нових  джерел  інженерного
забезпечення: водопостачання і водовідведення, дощових, виробничих
та побутових стоків,  опалення, газопостачання, електропостачання,
радіофікації,   телебачення,   диспетчеризації,   сигналізації  та
енергозбереження;  умови для будівництва  додаткових  об'єктів,  у
тому  числі  пожежних  депо,  розширення або реконструкції системи
відповідних мереж населеного пункту;  обґрунтовані розміри пайової
участі  замовника у розвитку або реконструкції системи відповідних
мереж населеного пункту.
     У разі  відсутності  на  відповідній  території   необхідного
джерела   водо-,   тепло-,   електро-,   газопостачання  або  його
недостатньої  потужності,  може  бути   передбачено   застосування
автономних   систем   інженерного   забезпечення   за  погодженням
узгоджувальної  комісії,  яка  утворюється  при  місцевих  органах
виконавчої  влади  або  органах місцевого самоврядування.  Порядок
утворення  узгоджувальної  комісії   та   визначення   її   складу
затверджено постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 20.12.99
N 2328     (     2328-99-п     )     "Про     Порядок      надання
архітектурно-планувального   завдання   та   технічних  умов  щодо
інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення  розміру
плати за їх розроблення".
 
     5.94. Забороняється включення до ТУ положень,  що містяться у
державних нормах, стандартах і правилах.
 
     5.95. ТУ видаються на підставі опитувальних аркушів на обсяги
навантажень,   що   визначені   проектною  організацією  разом  із
замовником.
     Форми опитувальних аркушів наведені у додатках 7,  8,  9, 10,
11, 12.
 
     5.96. Для одержання ТУ замовник або  уповноважена  ним  особа
подає до організацій, що надають ТУ:
     - викопіювання з ситуаційного  плану  населеного  пункту  або
іншої території,  на якій пропонується будівництво,  з позначенням
земельної  ділянки,  місця  розташування   об'єкта   та   існуючих
інженерних мереж;
інженерних мереж;
     - опитувальні аркуші за наведеною формою;
     - для  об'єктів  архітектури промислового значення - технічне
завдання замовника,  яке  містить  основні  техніко-економічні  та
технологічні характеристики об'єкта.
 
     5.97. Усі організації незалежно від форм власності надають ТУ
у 15-денний термін з дня звернення.
     Розгляд заяви   проводиться   лише  на  підставі  матеріалів,
зазначених  у  п.  5.96  цього  розділу,  без  надання  ТУ   інших
організацій.
 
     5.98. Зміни  до наданих ТУ можуть бути внесені лише за згодою
замовника організаціями, які їх надали.
 
          Порядок надання вихідних даних на проектування
                     (будівельного паспорта) 
     5.99. Фізичні  та  юридичні  особи,  які  отримали  дозвіл на
будівництво  об'єкта  містобудування,  або  юридичні  особи,   які
отримали    рішення   сільської,   селищної,   міської   ради   чи
уповноваженого на  те  виконавчого  органу  про  погодження  місця
розташування  об'єкта,  мають право на одержання вихідних даних на
проектування цього об'єкта  та  здійснення  проектно-вишукувальних
робіт.
 
     5.100. Надання   вихідних  даних  забезпечується  виконавчими
органами  відповідних  міських  рад  або  відповідними  державними
адміністраціями за принципом організаційної єдності.
 
     5.101. Вихідні  дані  комплектується  у будівельний паспорт у
чотирьох  примірниках  і  реєструються  органом  містобудування  і
архітектури, яким затверджується АПЗ.
     Перший примірник вихідних даних надається замовнику, другий -
проектувальнику,   третій   і  четвертий  зберігаються  в  архівах
місцевих органів містобудування та архітектури.
 
     5.102. Вихідні  дані  на  проектування  об'єкта   архітектури
зберігають   чинність  не  менше  двох  років  або  до  завершення
будівництва цього об'єкта,  якщо воно розпочато  протягом  терміну
дії  вихідних  даних,  але  не  більше  п'яти років.  Для об'єктів
архітектури особливої складності,  об'єктів  з  великими  обсягами
будівництва,  а  також  за  наявності  під  час  цього будівництва
особливих  обставин  спеціально  уповноважений  орган   з   питань
містобудування  та архітектури може мотивовано встановлювати інший
термін дії вихідних даних.  За зверненням замовника  (забудовника)
терміни  дії АПЗ продовжує спеціально уповноважений орган з питань
містобудування та архітектури,  який видав це АПЗ, а термін дії ТУ
продовжують підприємства чи організації, що їх видали.
 
     5.103. У  разі  зміни  наміру замовника щодо виду,  цільового
призначення будівництва,  техніко-економічних показників  об'єкта,
замовник   зобов'язаний  у  10-денний  термін  повідомити  про  це
відповідний місцевий орган містобудування і архітектури,  а  також
організації,  що надали ТУ. При цьому дія АПЗ та ТУ зупиняється до
вирішення необхідних питань.
 
     5.104. Громадянам, які є власниками (користувачами) земельних
ділянок  у  селах,  селищах,  містах районного значення,  місцевий
орган  містобудування  і  архітектури  може  надавати  будівельний
паспорт    об'єкта    містобудування   та   погоджувати   проектну
документацію   на   будівництво   об'єкта    містобудування    без
попереднього надання АПЗ та ТУ.  Перелік таких об'єктів визначений
наказом Держбуду України від 12.11.2003 р.  N 187 ( z1129-03 )  та
зареєстрований   Міністерством   юстиції   України  08.12.2003  р.
N 1129/8450  "Про  затвердження  Переліку  об'єктів,  затвердження
проектів   будівництва  яких  у  межах  законодавства  України  не
потребує висновку комплексної державної експертизи".
     5.104.1. Після  державної реєстрації документа,  що посвідчує
право  власності  на  землю,  рішення   відповідного   виконавчого
комітету  про  дозвіл  на  будівництво  на даній земельній ділянці
об'єкта  містобудування,  згаданого   в   п.   5.104,   забудовник
звертається  до  місцевого органу містобудування та архітектури за
отриманням будівельного паспорта на такий об'єкт.
     5.104.2. В  цьому  випадку будівельний паспорт складається із
правовстановлюючих  документів  на  землю,   рішення   виконавчого
комітету сільської,  селищної, міської ради про надання дозволу на
будівництво,  генерального  плану   земельної   ділянки,   проекту
житлового   будинку   масового   (повторного)   застосування   або
індивідуального,  розробленого, погодженого і затвердженого згідно
з державними будівельними нормами.
     Генеральний план земельної ділянки виконується на  топооснові
в   М  1:500,  на  якій  повинні  бути  нанесені  всі  існуючі  та
запроектовані будівлі і споруди на даній ділянці та  на  суміжних,
відстані  та прив'язка споруд і зелених насаджень до меж земельної
ділянки,  існуючих інженерних мереж,  їх охоронні зони, а також до
споруд на суміжних земельних ділянках з урахуванням містобудівних,
санітарних,  протипожежних та інших вимог,  червоні  лінії,  лінії
забудови, інші існуючі обмеження та обтяження.
     Генеральний план земельної ділянки  погоджується  відповідним
органом містобудування і архітектури.
     5.104.3. На підставі  погодженої  проектної  документації  на
будівництво  або  будівельного  паспорта  розробником будівельного
паспорта проводиться винесення осей у натуру,  про що  складається
відповідний  акт,  до якого додаються графічні матеріали прив'язок
до  існуючих  геодезичних  знаків.  Примірник   зазначеного   акта
додається до будівельного паспорта.
     5.104.4. Улаштування огорож земельних ділянок здійснюється  з
урахуванням  нормативних  вимог  щодо інсоляції територій суміжних
земельних ділянок.  При виборі архітектурних  рішень  щодо  огорож
повинні   бути  взяті  до  уваги  такі  факторі  як  провітрювання
території,  забезпечення необхідної інсоляції рослин, водовідвід з
території. В загальному випадку дозволяється облаштовувати огорожу
висотою до 1,6 м.  При цьому не менше  30%  площі огорожі  повинно
бути  світлопрозорою,  а глухі частини огорожі не повинні затіняти
території суміжних земельних ділянок більше доцільного  для  росту
рослин  часу.  Застосування глухих огорож,  а також огорож більшої
висоти повинно оформлюватись відповідним  проектом  з  врахуванням
містобудівної ситуації.  Проект має погоджуватись місцевим органом
містобудування і архітектури. Конкретні вимоги щодо архітектурного
вирішення  огорож  (висоти,  конструкції,  матеріалу) у населеному
пункті або його окремих районах повинні бути визначені в  місцевих
правилах забудови (у разі їх затвердження).
     5.104.5. Будівельний    паспорт    підписується    керівником
підприємства,  яке  його  розробляло,  і  погоджується з пожежною,
санітарною  службами  та  начальником  органу  містобудування   та
архітектури  райдержадміністрації (міської ради) виключно у складі
комісії.
     Погодження будівельного   паспорта  здійснюється  у  місячний
термін.
     Будівельний паспорт видається забудовнику у місячний термін з
дня подання письмової заяви та відповідних матеріалів до місцевого
органу містобудування та архітектури.
 
            Розробка, розгляд, погодження, проведення
        експертизи та затвердження проектної документації 
     5.105. Проектно-кошторисна документація розробляється  згідно
з Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-3-2004 ( v0008509-04 )
"Склад,  порядок розроблення, погодження та затвердження проектної
документації  для  будівництва"  в обсязі,  визначеному в АПЗ та у
завданні на проектування.
 
     5.106. Орган  містобудування  та  архітектури  з  урахуванням
побажань  замовника  визначає  стадійність  розроблення  проектної
документації.  Замовник визначає  проектну  організацію,  яка  має
відповідну ліцензію, і видає проектувальнику у складі будівельного
паспорта завдання на проектування, у якому визначає свої вимоги до
об'єкта у відповідності до місцевих правил забудови, містобудівної
документації,  державних будівельних норм. Відомості про замовника
та обрану проектну організацію відображаються в АПЗ і ТУ.
 
     5.107. Якщо  об'єкт  будується  за  рахунок державних коштів,
замовник  визначає  проектну  організацію  за  результатом  торгів
(тендерів).
 
     5.108. Спеціально     уповноваженим    органом    з    питань
містобудування та архітектури Київської ОДА підлягають  погодженню
проектна  документація на стадіях техніко-економічних обґрунтувань
інвестицій,  ескізних  проектів,  проектів  та  робочих   проектів
об'єктів,  на  які  ним  погоджено  АПЗ.  Для погодження проектної
документації замовник   подає   комплект    даної    документації,
погодження  проектної  документації  організаціями,  зазначеними в
АПЗ,  а також попередній  висновок  головного  архітектора  району
(міста обласного значення).
     Головними архітекторами районів погоджуються проекти,  АПЗ на
розроблення  яких  видані  і  не  підлягають погодженню спеціально
уповноваженим  органом  з  питань  містобудування  та  архітектури
Київської ОДА,  та, за дорученням спеціально уповноваженого органу
з питань містобудування та архітектури Київської ОДА, проекти, АПЗ
на проектування яких було погоджено цим органом.
 
     5.109. Проектна    документація    на   будівництво   об'єкта
погоджується з підприємствами,  установами  та  організаціями,  що
надали  ТУ,  тільки в разі неможливості забезпечення виконання цих
умов.
 
     5.110. Погодження проектної документації здійснюється у формі
письмового   висновку  із  зазначенням  назви  об'єкта,  проектної
організації,  замовника та основних техніко-економічних показників
об'єкта.    Погодження   проектних   рішень   на   кресленнях   не
допускається, крім генпланів та паспортів оздоблення фасадів.
     Погоджений відповідним  органом містобудування та архітектури
генплан забудови земельної  ділянки  є  документом,  що  остаточно
обґрунтовує  її  площу  та  конфігурацію  для подальшого складання
проекту відведення.
     Проекти об'єктів будівництва, які мають важливе містобудівне,
об'ємно-просторове значення в системі забудови,  будуть виконувати
важливі  громадські  функції,  а також проекти значних промислових
об'єктів  попередньо   розглядаються   архітектурно-містобудівними
радами. Рішення ради оформляється протоколом.
 
     5.111. Органи  містобудування  та  архітектури ведуть реєстри
розгляду та погодження проектної документації, до яких заносяться:
назва  об'єкта,  назва проектної організації (проектанта),  адреса
ділянки будівництва, номер і дата висновку.
 
     5.112. Погодження  проектних   рішень   органами   державного
нагляду  та інженерними службами здійснюються в термін до 15 днів,
а в органах містобудування та архітектури - у термін до 30 днів.
     Подання проектної  документації  на  погодження  є обов'язком
замовника і виконується за його рахунок.
     Проектна організація  (проектувальник)  зобов'язані  захищати
проектні рішення.
 
     5.113. При внесенні в процесі  будівництва  змін  до  проекту
житлового  будинку  або  інших  будівель  забудовник  зобов'язаний
погодити їх з органами містобудування та архітектури додатково.
 
     5.114. Проектна  документація  набирає  чинності   після   її
затвердження  замовником  (інвестором)  на  підставі  погодження з
відповідним  органом  містобудування  та  архітектури  і  висновку
комплексної  державної  експертизи.  Порядок  здійснення державної
експертизи визначається Кабінетом Міністрів України.
     Посадові особи,  що проводять комплексну державну експертизу,
несуть     відповідальність      за      невиявлення      порушень
нормативно-правових    актів,    недодержання   термінів   надання
замовникові  висновку   комплексної   державної   експертизи   або
необґрунтованої  відмови  щодо  його  надання,  вимагання  під час
проведення експертизи документів,  не передбачених законодавством.
Експертні  організації  несуть  також солідарну відповідальність з
проектувальниками за прийняті проектні рішення,  які  призвели  до
аварії  об'єкта  будівництва  у  разі  грубого порушення державних
стандартів і норм проектування.
 
     5.115. Державна  експертиза  проектів  будівництва   об'єктів
виробничого призначення та громадських будинків і споруд,  до яких
встановлені особливі вимоги з питань екології, санітарії, пожежної
безпеки,  енергозбереження,  міцності,  надійності  та  необхідної
довговічності,   охорони   праці,   здійснюється   за    принципом
організаційної  єдності.  Перелік  об'єктів,  до  яких встановлені
особливі вимоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
     5.116. Перелік об'єктів,  затвердження  проектів  будівництва
яких   не  потребує  висновку  комплексної  державної  експертизи,
затверджено наказом Державного комітету України з  будівництва  та
архітектури від 12.11.2003 р. N 187 ( z1129-03 ) "Про затвердження
Переліку об'єктів,  затвердження проектів будівництва яких у межах
законодавства  України  не потребує висновку комплексної державної
експертизи",   зареєстрованим   Міністерством   юстиції    України
08.12.2003 р. N 1129/8450 (додаток 14).
 
     5.117. Затвердження   проектної   документації  фіксується  в
офіційному документі у формі наказу (розпорядження або рішення). В
документі  про  затвердження  цієї  документації подаються основні
характеристики  та  техніко-економічні   показники,   наведені   у
додатках  15  -  для  житлових  будинків,  16  -  для  громадських
будинків,  17 - для об'єктів промислового призначення,  відповідно
до  ДБН А.2.2-3-2004 ( v0008509-04 ) "Склад,  порядок розроблення,
погодження   та   затвердження    проектної    документації    для
будівництва".
     У документи  про  затвердження  проектної   документації   та
протоколи    погодження    проектної   документації   з   органами
містобудування та архітектури, необхідно вносити прізвища авторів,
головного архітектора проекту, головного інженера проекту.
 
     5.118. Затвердження    проектної    документації   замовником
(інвестором) є фактом прийняття під  його  повну  відповідальність
рішень, передбачених у документації, при цьому:
     - для всіх інвесторів, незалежно від форм власності та джерел
інвестування,  -  перед  державою за дотримання обов'язкових вимог
нормативних документів, порядку погодження та експертизи проектної
документації;
     - для інвесторів,  які використовують  державні  бюджетні  та
позабюджетні  кошти - перед державою за дотримання вимог державної
інвестиційної  політики  з   питань   раціонального   використання
фінансових, матеріально-технічних та трудових ресурсів.
 
      5.119. Будівництво       об'єктів       до      затвердження
проектно-кошторисної документації може здійснюватись  за  рішенням
центрального спеціально уповноваженого органу з питань будівництва
та архітектури у випадку  та  у  порядку,  встановлених  Кабінетом
Міністрів України.
 
               Порядок надання дозволу на виконання
                        будівельних робіт 
     5.120. Дозвіл  на  виконання  будівельних  робіт   з   нового
будівництва,  реконструкції,  реставрації  та капітального ремонту
будинків,  споруд  та  інших  об'єктів,  розширення  і  технічного
переоснащення  (далі - роботи з будівництва) надається інспекціями
державного  архітектурно-будівельного  контролю,   які   одночасно
ведуть реєстр наданих дозволів.
 
     5.121. Київська       обласна       інспекція      державного
архітектурно-будівельного  контролю  надає  дозволи  на  виконання
будівельних  робіт  по  об'єктах,  проектна  документація  на  які
погоджена спеціально уповноваженим органом з питань містобудування
та архітектури Київської ОДА.
 
     5.122. Районні  і  міські (міст обласного значення) інспекції
державного архітектурно-будівельного контролю надають  дозволи  на
виконання будівельних робіт по об'єктах,  проектна документація на
які погоджена відповідно відділами містобудування,  архітектури та
житлово-комунального      господарства      районних     державних
адміністрацій.
 
     5.123. Для одержання дозволу на виконання  будівельних  робіт
забудовник  (замовник),  крім індивідуальних забудовників житлових
будинків,    повинен    подати     до     інспекції     державного
архітектурно-будівельного контролю такі документи:
     - заяву забудовника (замовника) (зразок наведений  у  додатку
20);
     - рішення виконавчого органу відповідної  ради  або  місцевої
державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта;
     - документ,  що   посвідчує   право   власності   забудовника
(замовника)  чи право користування (у тому числі на умовах оренди)
земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;
     - затверджену  в  установленому порядку проектну документацію
(документ  про  затвердження,  будівельний  генеральний  план   та
паспорт  фасаду  в  двох  примірниках,  пояснювальна  записка  для
реєстрації);
     - комплексний  позитивний  висновок  державної  інвестиційної
експертизи (Перелік об'єктів,  затвердження проектів яких у  межах
чинного  законодавства  не потребує висновку комплексної державної
експертизи,  затверджений наказом Державного  комітету  України  з
будівництва  та  архітектури від 12.11.2003 р.  N 187 ( z1129-03 )
"Про  затвердження  Переліку   об'єктів,   затвердження   проектів
будівництва   яких  у  межах  законодавства  України  не  потребує
висновку   комплексної   державної   експертизи",   зареєстрованим
Міністерством  юстиції  України  08.12.2003  р.  N  1129/8450.  До
зазначених в цьому пункті документів  може  додаватись  відповідна
довідка служби "Укрінвестекспертиза" про це);
     - документи про призначення відповідальних  виконавців  робіт
(виконроба,   осіб,  що  виконують  технічний  нагляд,  авторський
нагляд).
     У разі  проведення реконструкції,  реставрації,  капітального
ремонту та технічного  переоснащення  будинків,  споруд  та  інших
об'єктів   без   зміни  цільового  призначення  об'єкта,  замовник
(забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради або
місцевої  державної  адміністрації про дозвіл на будівництво подає
також копію документа,  що посвідчує право власності на будинок чи
споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених
робіт.
 
     5.124. Індивідуальним   забудовникам    житлових    будинків,
господарських та побутових споруд дозволи на виконання будівельних
робіт надаються на підставі:
     - заяви забудовника;
     - документа,  що   посвідчує   право   власності   чи   право
користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою;
     - дозволу  на  будівництво   об'єкта   містобудування,   який
видається виконавчим органом відповідної ради;
     - проектної  документації,  погодженої   місцевими   органами
містобудування та архітектури;
     - зобов'язання виконавця робіт, якщо будівництво здійснюється
підрядним способом.
     У разі  спорудження  індивідуального  житлового   будинку   в
сейсмонебезпечних    районах,    на    територіях   із   складними
інженерно-геологічними умовами, а також при спорудженні будівель у
два  поверхи  і  більше,  індивідуальний  забудовник  зобов'язаний
забезпечити здійснення технічного й авторського нагляду в порядку,
установленому Законом   України   "Про   архітектурну  діяльність"
( 687-14 ).
 
     5.125. У разі необхідності проведення на виділеній раніше під
житлове    будівництво   земельній   ділянці   реконструкції   або
капітального ремонту житлового будинку, господарських приміщень та
споруд   забудовник  повинен  отримати  дозвіл  органів  місцевого
самоврядування.
     На підставі   висновку   місцевого  органу  містобудування  і
архітектури відповідні органи місцевого  самоврядування  приймають
рішення про надання дозволу на будівництво.
 
     5.126. Інспекція     державного     архітектурно-будівельного
контролю зобов'язана у термін,  що  не  перевищує  одного  місяця,
розглянути  подані  забудовником (замовником) документи і прийняти
рішення про надання дозволу  на  виконання  будівельних  робіт  та
видати  його  або надати обґрунтовану відмову.  Для індивідуальних
забудовників цей термін не повинен перевищувати 15 днів.
 
     5.127. Відмова у наданні  дозволу  направляється  забудовнику
(замовнику) письмово з мотивуванням причин прийнятого рішення.
     У разі повторного звернення забудовника (замовника) інспекція
державного  архітектурно-будівельного  контролю  розглядає питання
про надання дозволу в термін, що не перевищує 10-ти днів з моменту
подання потрібних документів,  що зазначені в пунктах 5.123, 5.124
цих Правил.
 
     5.128. Дозвіл видається на весь  термін  будівництва  об'єкта
(нормативний  або  передбачений  контрактом).  Якщо  цей  строк не
дотримано,  то продовження дії дозволу встановлюється на строк, що
не перевищує одного календарного року.
     Термін дії   дозволу   на   виконання    підготовчих    робіт
установлюється  інспекціями  державного  архітектурно-будівельного
контролю,  у залежності від часу,  необхідного  для  їх  виконання
(згідно з календарним планом).
     Після закінчення терміну дії  дозволу  забудовник  (замовник)
повинен   завчасно   подовжити   його   в   інспекції   державного
архітектурно-будівельного контролю.
 
     5.129. Подовження  терміну  дії   дозволу   здійснюється   на
підставі листа забудовника (замовника),  у якому надається перелік
виконаних   на   об'єкті   містобудування   робіт,    зазначаються
відповідальні  за  здійснення будівельних робіт інженерно-технічні
працівники  будівельної  організації,  працівники,  що  здійснюють
технічний та авторський нагляд.
 
     5.130. Після  початку  виконання будівельних робіт на об'єкті
забудовник (замовник) зобов'язаний у  7-денний  термін  повідомити
про це інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.
 
     5.131. У  разі  передавання  у встановленому порядку права на
будівництво  об'єкта  іншому  забудовнику  (замовнику)  або  зміни
генеральної  підрядної організації дозвіл на виконання будівельних
робіт підлягає  перереєстрації  в  органах  держархбудконтролю  не
пізніше ніж у двотижневий термін.
 
     5.132. Згідно   з   Положенням  про  порядок  консервації  та
розконсервації   об'єктів   будівництва,   затвердженим    наказом
Міністерства   будівництва,  архітектури  та  житлово-комунального
господарства  України  від  21.10.2005   N   2   (   z1582-05   ),
зареєстрованим   в  Міністерстві  юстиції  України  29.12.2005  за
N 1582/11862, у разі консервації об'єкта містобудування забудовник
(замовник)     зобов'язаний     здати     інспекції     державного
архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних
робіт  та  розпорядчий  документ про консервацію об'єкта,  а після
прийняття розпорядчого документа про розконсервацію та  поновлення
будівництва   об'єкта   (будови)   замовник  отримує  в  інспекції
державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на поновлення
будівництва об'єкта (будови) в установленому порядку.
 
     5.133. Здійснення     будівельних     робіт    на    об'єктах
містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, або без
належно  затвердженого  проекту,  або з істотними відхиленнями від
нього,  або з грубим  порушеннями  державних  будівельних  норм  і
правил,  або  без  його  перереєстрації,  а  також  здійснення  не
зазначених у  дозволі  будівельних  робіт  вважається  самовільним
будівництвом   і   тягне   за   собою  відповідальність  згідно  з
законодавством.
 
     5.134. Перелік  будівельних  робіт,  на  виконання  яких   не
вимагається  дозвіл інспекцій державного архітектурно-будівельного
контролю,  визначений розділом 4  Положення  про  порядок  надання
дозволу  на  виконання  будівельних  робіт,  затвердженого наказом
Держбуду України 05.12.2000 N 273 ( z0945-00 ),  зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 25.12.2000 за N 945/5166, наведений у
додатку 21.
 
     5.135. Дії    посадових     осіб     інспекцій     державного
архітектурно-будівельного контролю з питань реєстрації об'єктів та
видачі  дозволу  на  виконання  будівельних  робіт   можуть   бути
оскаржені  в  судових  органах  у  порядку,  передбаченому  чинним
закондавством.
 
     5.136. Посадові       особи       інспекцій        державного
архітектурно-будівельного    контролю    несуть    адміністративну
відповідальність за недодержання термінів  підготовки  та  надання
дозволів  на  виконання  будівельних  робіт,  вимагання при видачі
таких дозволів документів, не передбачених законодавством.
 
           Порядок прийняття в експлуатацію закінчених
                      будівництвом об'єктів 
     5.137. Прийняття   в   експлуатацію  закінчених  будівництвом
об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями
готовності    до   експлуатації   об'єктів   нового   будівництва,
реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд
як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних
мереж та споруд,  транспортних магістралей,  окремих черг пускових
комплексів   (далі   -   закінчені   будівництвом   об'єкти),   їх
інженерно-технічного  оснащення  відповідно  до   затвердженої   в
установленому  порядку проектної документації,  нормативних вимог,
вихідних даних на проектування.
 
     5.138. Особливості підтвердження готовності  до  експлуатації
закінчених   будівництвом   об'єктів   із   специфічними   умовами
експлуатації  визначаються  відповідними  міністерствами,   іншими
центральними   органами   виконавчої   влади   за  погодженням  із
спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої  влади  з
питань   містобудування,   архітектури   та   житлово-комунального
господарства.
 
     5.139. Об'єкти виробничого призначення  з  кількістю  робочих
місць понад 50 або вартістю понад 5 млн.  гривень, а також об'єкти
житлово-громадського призначення III,  IV і V категорій складності
до  пред'явлення  їх  державним  приймальним  комісіям  попередньо
приймаються робочими комісіями.
 
     5.140. Для  пред'явлення  закінченого  будівництвом   об'єкта
державній приймальній комісії замовником будівництва об'єкта (далі
- замовник) утворюється робоча комісія.
     Робоча комісія утворюється не пізніше ніж у п'ятиденний строк
після   отримання   замовником   письмового    повідомлення    від
генерального  підрядника  про  закінчення  будівництвом  об'єкта з
проханням утворити робочу комісію.
 
     5.141. До складу  робочої  комісії  включаються  представники
генерального  підрядника,  субпідрядної організації,  генерального
проектувальника  (автор  проекту),  експлуатаційної   організації,
інспекції  державного архітектурно-будівельного контролю,  органів
державного   санітарно-епідеміологічного    нагляду,    державного
пожежного  нагляду,  державного  нагляду з охорони праці,  охорони
навколишнього  природного  середовища,   державної   інспекції   з
енергозбереження та інших органів,  що здійснюють державний нагляд
відповідно до призначення об'єкта.
     Головою робочої комісії призначається представник замовника.
     Голова робочої   комісії   установлює   за   погодженням    з
генеральним підрядником порядок роботи комісії.
     Члени робочої  комісії  здійснюють   свої   повноваження   на
безоплатній основі.
 
     5.142. Генеральний підрядник надає робочій комісії:
     - перелік  організацій,  які   брали   участь   у   виконанні
будівельно-монтажних робіт,  із зазначенням видів виконуваних ними
робіт,  прізвищ та  ініціалів  відповідальних  інженерно-технічних
працівників;
     - комплект виробничої документації, наведений у додатку 22;
     - документи,   що   свідчать  про  відповідність  нормативним
вимогам   використаних   матеріалів,   конструкцій,   виробів   та
обладнання;
     - результати   досліджень   якості   питної   води,   ґрунту,
атмосферного повітря залежно від конкретних умов будівництва.
 
     5.143. Робоча комісія повинна перевірити відповідність:
     - архітектурних   і   конструктивних    рішень    закінченого
будівництвом    об'єкта    затвердженому    проекту,   санітарним,
протипожежним,  радіаційним та екологічним  вимогам  і  нормам,  а
також   вимогам   з   охорони   праці,   промислової   безпеки  та
енергозбереження;
     - виконаних  будівельно-монтажних  робіт  вимогам нормативної
документації;
     - результатів   проведених   індивідуальних   і   комплексних
випробувань устаткування нормативним показникам;
     - виробничої документації нормативним вимогам.
 
     5.144. На   підставі   проведеної  перевірки  робоча  комісія
визначає   готовність   закінченого   будівництвом   об'єкта    до
пред'явлення державній приймальній комісії.
     Результати перевірки робочою комісією готовності  закінченого
будівництвом об'єкта до пред'явлення державній приймальній комісії
оформляються актами.
     Акти робочої  комісії  оформляються  генеральним підрядником,
підписуються головою та  членами  робочої  комісії  і  передаються
державній приймальній комісії.
 
     5.145. У  разі  виявлення на закінченому будівництвом об'єкті
недоліків вони повинні бути усунені у  строки,  визначені  робочою
комісією.
     Після усунення  недоліків  та  підписання  робочою   комісією
відповідного   акта  закінчений  будівництвом  об'єкт  передається
генеральним підрядником замовнику під охорону і збереження.
 
     5.146. Державна   комісія   з   прийняття   в    експлуатацію
закінченого  будівництвом  об'єкта  (далі  -  державна  приймальна
комісія) утворюється, якщо об'єкти збудовано:
     - із  залученням  коштів державного бюджету в розмірі 30 млн.
гривень і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію
Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на
території двох  і  більше  областей  (лінійні  об'єкти,  комплекси
окремих споруд (будівель),  що діють як єдине ціле, гідротехнічні,
іригаційні  системи,  системи  зв'язку,  продуктопроводи  тощо)  -
рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади
(відповідно до сфери управління), а у разі, коли зазначені об'єкти
розташовуються  на  території  лише Київської області,  - обласною
державною адміністрацією;
     - із  залученням  коштів  державного  бюджету у розмірі до 30
млн.  гривень або місцевих бюджетів,  а також коштів інших  джерел
фінансування - відповідно обласною та районною держадміністрацією,
виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення.
     У разі  коли  закінчений  будівництвом  об'єкт розташовано на
території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну
комісію утворює обласна державна адміністрація.
 
     5.147. До  складу  державної  приймальної комісії включаються
представники  органу  виконавчої   влади   чи   органу   місцевого
самоврядування,  що утворив комісію, виконавчого комітету місцевої
ради,  на  території  якої  розташовано  закінчений   будівництвом
об'єкт,    замовника,    генерального   підрядника,   генерального
проектувальника  (автора  проекту),  експлуатаційної  організації,
інспекції  державного архітектурно-будівельного контролю,  органів
державного  санітарно-епідеміологічного  та  державного  пожежного
нагляду.
     У випадках,  визначених законодавством,  до складу  державної
приймальної  комісії  включаються  також  представники Мінприроди,
Мінпраці,     Держнаглядохоронпраці,      Держкоменергозбереження,
Держатомрегулювання.
     Для прийняття   в   експлуатацію   закінчених    будівництвом
автомобільних доріг,  комплексів та об'єктів дорожнього сервісу до
складу  державної  приймальної  комісії  включається   представник
державної автомобільної інспекції.
     Включення до    складу    державної    приймальної    комісії
представників   інших   органів,   установ   та   організацій,  не
передбачених цим пунктом, забороняється.
 
     5.148. Замовник зобов'язаний після  надходження  повідомлення
генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта,  а по
об'єктах,  які попередньо приймаються  робочими  комісіями,  після
підписання  акта  робочої  комісії  звернутися  протягом 5 днів до
органу виконавчої влади чи  органу  місцевого  самоврядування,  що
визначені  у  пункті  10,  з  пропозицією щодо утворення державної
приймальної комісії.
     Орган виконавчої  влади  чи  орган  місцевого  самоврядування
зобов'язаний протягом 10  днів  після  надходження  звернення  від
замовника утворити державну приймальну комісію.
 
     5.149. Строк    прийняття    в    експлуатацію    закінченого
будівництвом об'єкта державною приймальною комісією установлюється
органом  виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування,  що
утворив комісію, і не повинен перевищувати 30 днів.
     У разі  прийняття  в  експлуатацію  закінченого  будівництвом
об'єкта вартістю 30 млн.  гривень і більше зазначений  строк  може
бути продовжений, але не повинен перевищувати 60 днів.
 
      5.150. Строк,   установлений   для   прийняття   закінченого
будівництвом   об'єкта   державною   приймальною   комісією,    не
включається до загального строку будівництва об'єкта.
 
     5.151. Підготовку   акта   про   прийняття   в   експлуатацію
закінченого будівництвом об'єкта для підписання членами  державної
приймальної комісії забезпечує замовник.
 
     5.152. Прийняття   в  експлуатацію  закінченого  будівництвом
об'єкта здійснюється за умови закладення проектної документації до
страхового  фонду  документації,  що  підтверджується  відповідним
актом,   виданим   Державним   департаментом   страхового    фонду
документації.
 
     5.153. Головою  державної  приймальної  комісії призначається
представник  органу   виконавчої   влади   чи   органу   місцевого
самоврядування, що утворив комісію.
     Голова державної   приймальної   комісії    організовує    та
забезпечує виконання завдань, покладених на комісію.
     Члени комісії зобов'язані за викликом голови брати  участь  у
її  роботі,  а також здійснювати свої повноваження як представники
відповідних органів.
 
     5.154. Замовник,  генеральний підрядник разом із  генеральним
проектувальником подають державній приймальній комісії проектну та
виробничу документацію,  пред'являють виконані будівельно-монтажні
роботи,   змонтоване   технологічне  обладнання  та  документальне
підтвердження відповідності  виконаних  робіт  вихідним  даним  на
проектування об'єкта.
 
     5.155. На   закінченому  будівництвом  об'єкті  повинні  бути
виконані всі передбачені  проектною  документацією  та  державними
нормами роботи, змонтоване і випробуване обладнання.
     На об'єкті   виробничого    призначення,    де    встановлено
технологічне      обладнання,      повинні      бути     проведені
пусконалагоджувальні роботи згідно  з  технологічним  регламентом,
передбаченим   проектом,   створено   безпечні   умови  для  праці
виробничого персоналу та перебування  людей  відповідно  до  вимог
нормативно-правових актів  з охорони праці та промислової безпеки,
пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм.
 
     5.156. У  виняткових  випадках   до   призначення   державної
приймальної комісії замовник,  який затвердив проект, може вносити
погоджені в установленому порядку  пропозиції  щодо  зміни  складу
пускових  комплексів.  При  цьому із складу пускових комплексів не
повинні  вилучатися  будівлі   та   споруди   санітарно-побутового
призначення,  а  також ті,  що передбачені для створення безпечних
умов  життєдіяльності  (очищення,   знешкодження   і   уловлювання
шкідливих викидів  в  атмосферу,  воду  і  ґрунт,  лінії  зв'язку,
меліоративні заходи, системи забезпечення пожежної безпеки тощо).
     Прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, на
якому зміни до складу пускових  комплексів  внесені  з  порушенням
встановленого порядку, заборонено.
 
     5.157. У разі коли закінчений будівництвом об'єкт приймається
в експлуатацію у I або IV кварталі, строки виконання окремих видів
робіт (з   оздоблення   фасадів,   упорядження   території  тощо),
здійснення яких неможливе через несприятливі погодні умови, можуть
бути  перенесені.  Перелік  таких  робіт  і  строки  їх  виконання
визначаються  державною  приймальною  комісією,  про  що  робиться
відповідний  запис у акті про прийняття в експлуатацію закінченого
будівництвом об'єкта.
 
     5.158. Вбудовані-прибудовані приміщення у  житловому  будинку
можуть  прийматися  в  експлуатацію  за  окремим актом,  якщо вони
згідно з  проектною  документацією  виділені  в  окремий  пусковий
комплекс  і  передбачена їх ізоляція від житлової частини будинку.
При цьому житлова частина будинку повинна  мати  відокремлене  від
вбудовано-прибудованих приміщень інженерне забезпечення та належні
умови щодо її безпечної експлуатації.
 
     5.159. Житлові будинки,  в яких квартири та  інші  приміщення
побудовані за кошти фізичних та юридичних осіб,  можуть прийматися
в експлуатацію без виконаних внутрішніх опоряджувальних робіт, які
не  впливають  на  експлуатацію  цих будинків,  якщо це обумовлено
інвестиційним договором на будівництво та за умови дотримання  при
цьому   санітарних   і   технічних   вимог.   Перелік   внутрішніх
цьому   санітарних   і   технічних   вимог.   Перелік   внутрішніх
опоряджувальних робіт,  без виконання  яких  можливе  прийняття  в
експлуатацію житлових будинків наведені у додатку 23.
     Житлові будинки,  в  яких  квартири   побудовані   за   кошти
державного  бюджету,  місцевих  бюджетів для соціально незахищених
верств населення (інваліди,  учасники Великої  Вітчизняної  війни,
багатодітні    сім'ї,    громадяни,   що   постраждали   внаслідок
Чорнобильської катастрофи,  тощо),  приймаються в експлуатацію  за
умови виконання опоряджувальних робіт в повному обсязі.
 
     5.160. Закінчені   будівництвом   приватні   житлові  будинки
садибного типу, дачні та садові будинки приймаються в експлуатацію
у порядку визначеному Київською облдержадміністрацією.
 
     5.161. Державна  приймальна  комісія  не  має  права вимагати
виконання на закінченому  будівництвом  об'єкті  додаткових  видів
робіт,  крім  передбачених  проектом  будівництва  та наданими для
цього об'єкта вихідними даними.
 
     5.162. За результатами роботи державної  приймальної  комісії
складається   акт   про   прийняття   в  експлуатацію  закінченого
будівництвом об'єкта.
 
     Акт державної приймальної  комісії  підлягає  затвердженню  у
15-денний  строк  органом  виконавчої  влади  чи органом місцевого
самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції
державного  архітектурно-будівельного контролю,  яка видала дозвіл
на виконання будівельних робіт.
     Не допускається    затвердження    акта   про   прийняття   в
експлуатацію  закінченого  будівництвом  об'єкта  за   відсутності
підписів окремих членів державної приймальної комісії.
 
     5.163. Члени  державної  приймальної комісії,  що відмовилися
підписати акт, зобов'язані у письмовій формі подати голові комісії
та органу,  який вони представляють,  обґрунтування своєї відмови.
Керівник зазначеного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь
у  врегулюванні спірних питань та може підписати акт замість члена
комісії, який відмовився від підпису.
 
     5.164. Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом
об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про
прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи
органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.
 
     5.165. У  разі  неготовності об'єкта до експлуатації державна
приймальна  комісія  складає  відповідний  акт  з  висновками   та
обґрунтуваннями.  На підставі цього акта орган виконавчої влади чи
орган  місцевого  самоврядування,  що   утворив   комісію,   надає
замовнику рекомендації щодо усунення недоліків.
     Для прийняття в  експлуатацію  зазначеного  об'єкта  державна
приймальна комісія може бути утворена повторно лише після усунення
виявлених недоліків,  але  не  раніше  ніж  через  30  днів  після
завершення роботи попередньої комісії.
     Підписаний і затверджений акт державної  приймальної  комісії
про  прийняття  в  експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є
підставою для укладення договорів про  постачання  на  цей  об'єкт
необхідних для його функціонування ресурсів води,  газу,  тепла та
електроенергії і включення  даних  про  цей  об'єкт  до  державної
статистичної звітності.
 
     5.166. Голова  та  члени державної приймальної комісії несуть
персональну  відповідальність  за  виконання  покладених  на   них
функцій.
 
        6. Реконструкція будинків, вбудовано-прибудованих
                   приміщень, горищ та мансард
 
                        Загальні положення 
     6.1. Надання дозволу на  проведення  реконструкції  будинків,
вбудовано-прибудованих  приміщень,  горищ і мансард здійснюється у
відповідності до Правил утримання жилих будинків та  прибудинкових
територій,  затверджених  наказом  Держжитлокомунгоспу України від
17.05.2005 N 76 ( z0927-05  )  та  зареєстрованих  в  Міністерстві
юстиції  України  25 серпня 2005 р.  N 927/11207,  Законів України
"Про архітектурну  діяльність"  (  687-14  ),  "Про  планування  і
забудову територій" ( 1699-14 ), "Про охорону культурної спадщини"
( 1805-14 ), "Про власність" ( 697-12 ) тощо.
     Згідно із наведеним порядком органом місцевого самоврядування
надається  дозвіл  на   проведення   реконструкції   будинків   та
вбудовано-прибудованих   приміщень,   горищ  і  мансард,  а  також
будівельних   робіт,   пов'язаних   із   зміною    функціонального
призначення,   техніко-економічних   показників  загальної  площі,
корисної  площі,   будівельного   об'єму   конструктивної   схеми,
(влаштування   дверних   прорізів  замість  віконних,  влаштування
прорізів у  капітальних  стінах,  повний  або  частковий  демонтаж
перегородок), збільшення навантажень на несучі конструкції.
 
     6.2. На  підставі  дозволу  органу  місцевого  самоврядування
інвестор організовує розробку  проектно-кошторисної  документації,
збирає  вихідні  дані  на  проектування і замовляє АПЗ в районному
(міському) відділі містобудування та архітектури.
 
     6.3. Порядок  підготовки  та  надання   вихідних   даних   на
реконструкцію будинків,  вбудовано-прибудованих приміщень, горищ і
мансард,  проектування  та  погодження   проектної   документації,
отримання  дозволу  на  виконання  будівельних  робіт та прийняття
об'єкта  в  експлуатацію  здійснюється  згідно  з  розділом  5 цих
Правил.
 
     6.4. Необхідність надання АПЗ при  здійсненні  реконструкції,
капітального  ремонту,  технічного  переоснащення,  переобладнання
існуючого об'єкта без змін у зовнішньому вигляді  будівлі  (плану,
поверховості,  фасаду),  навантажень  на  мережі і комунікації,  а
також змін впливу на навколишнє природне  середовище  визначається
місцевим  спеціально уповноваженим органом з питань містобудування
та архітектури.
     Для розроблення   та   одержання   архітектурно-планувального
завдання  на  реконструкцію,  реставрацію  та  капітальний  ремонт
об'єкта  архітектури  (крім пам'яток історії та культури) замовник
подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.
     До заяви додаються такі документи:
     - у  разі  коли  намічено  здійснити  зміну   функціонального
призначення  об'єкта  архітектури  -  рішення про погодження місця
розташування об'єкта разом з матеріалами попереднього  погодження,
в  інших  випадках  -  дозвіл на проведення проектно-вишукувальних
робіт з відповідними матеріалами;
     - документ,   який   засвідчує   наявність   (відсутність)  у
замовника права  власності  на  об'єкт  архітектури,  а  за  умови
відсутності  такого  права  -  згода  власника (власників) об'єкта
архітектури на проведення зазначеного будівництва;
     - характеристика  намірів  замовника  стосовно реконструкції,
капітального  ремонту  (в   тому   числі   зміни   функціонального
призначення,   можливого   перепланування),   реставрації  об'єкта
архітектури;
     - висновок    державної   санітарно-епідеміологічної   служби
(копія),  отриманий замовником для  вирішення  питання  погодження
місця   розташування   об'єкта  архітектури  (надання  дозволу  на
виконання проектно-вишукувальних робіт);
     - висновок  уповноважених  органів  у галузі охорони пам'яток
історії та культури:
     - центрального  органу  виконавчої влади з охорони культурної
спадщини - у разі,  коли реконструкцію, реставрацію та капітальний
ремонт  намічено  здійснити  у  зоні  охорони  пам'ятки культурної
спадщини національного значення, заповідника, оголошеного рішенням
Кабінету  Міністрів  України  (колишньої  Ради Міністрів УРСР) або
якому в установленому порядку надано статус національного;
     - структурних підрозділів облдержадміністрації - у разі, коли
реконструкцію,  реставрацію   та   капітальний   ремонт   намічено
здійснити  у  зоні  охорони пам'ятки історії та культури місцевого
значення,  заповідника,  створеного   за   рішенням   відповідного
місцевого    органу   виконавчої   влади   чи   органу   місцевого
самоврядування;
     для об'єкта архітектури промислового призначення:
     техніко-економічний прогноз  потреб  ресурсів,   акт   вибору
земельної ділянки з відповідними матеріалами, погоджений районними
державними інспекціями  екологічної  безпеки,  в  тому  числі  для
розташованого   у   межах   промислових   формувань   -   висновок
територіальної  проектної  організації   з   питань   промислового
будівництва.
 
            Порядок надання дозволу на переобладнання
             або перепланування жилих будинків, жилих
               і нежилих у жилих будинках приміщень
 
     6.5. Для    одержання    дозволу    на   переобладнання   або
перепланування жилих будинків,  жилих і нежилих у  жилих  будинках
приміщень їх власник або уповноважена ним особа,  наймач (орендар)
приміщення за згодою його власника  подають  до  органу  місцевого
самоврядування  заяву  про  надання  дозволу на переобладнання або
перепланування та,  у разі необхідності,  можуть  подаватися  такі
документи:
     - копія свідоцтва  на  право  власності  або  договору  найму
(оренди) приміщення;
     - копія поверхових планів, завірених в установленому порядку;
     - проект  переобладнання  або  перепланування жилих будинків,
жилих  і  нежилих  у  жилих  будинках  приміщень,   погоджений   в
установленому порядку;
     - згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених
ними  осіб  на  переобладнання  та  перепланування  приміщень,  що
перебувають у їх спільній власності.
 
             Порядок надання дозволу на реконструкцію
                 вбудовано-прибудованих приміщень 
     6.6. Для      отримання      дозволу     на     реконструкцію
вбудовано-прибудованого приміщення замовник звертається до  органу
місцевого  самоврядування  (сільської,  селищної міської ради).  У
заяві зазначається передбачене функціональне призначення  об'єкта,
чисельність  працюючих,  місткість.  До заяви додаються документи,
які посвідчують право власності чи користування  приміщенням,  або
угода  із  власником на право здійснення реконструкції,  технічний
паспорт на зазначене приміщення,  а  також  ескізні  передпроектні
пропозиції   передбаченої  реконструкції  (схема  генплану,  плани
поверхів, фасади та розріз).
 
     6.7. За  запитом  органу  місцевого  самоврядування  місцевим
органом містобудування та архітектури протягом 15 календарних днів
розглядаються вищезазначені  матеріали  та  готується  відповідний
висновок.   На   підставі  вищезазначеного  позитивного  висновку,
органом місцевого самоврядування приймається рішення  про  надання
дозволу   на   розробку   проектно-кошторисної   документації  або
готується обґрунтована відмова.
 
     6.8. Якщо приміщення переводиться згідно із законодавством із
житлового  до  нежитлового  фонду  за  рішенням  органу  місцевого
самоврядування,  таке рішення одночасно  є  дозволом  на  розробку
відповідного проекту реконструкції цього приміщення.
 
     6.9. У      разі     здійснення     реконструкції     окремих
вбудовано-прибудованих приміщень існуючих  будинків  і  споруд  із
зміною    або    без   зміни   їх   функціонального   призначення,
архітектурно-планувальне завдання надається на підставі дозволу на
виконання цих робіт.
 
             Порядок отримання дозволу на надбудову,
            добудову чи переобладнання горищ будинків
                       на мансардні поверхи 
     6.10. Підставою  для  початку   оформлення   матеріалів   для
отримання  дозволу на надбудову,  добудову чи переобладнання горищ
будинку на мансардні поверхи  є  клопотання  замовника  до  органу
місцевого  самоврядування  з  пропозицією  виступити інвестором на
виконання зазначених робіт.
 
     6.11. Орган  місцевого  самоврядування надає дозвіл замовнику
щодо підготовку та оформлення вихідних даних на проектування.
     Також орган  місцевого  самоврядування може оголосити конкурс
на визначення інвестора на виготовлення інвестиційного проекту для
проведення  робіт  з  надбудови,  добудови чи переобладнання горищ
будинків на мансардні поверхи.
 
     6.12. Замовник:
     погоджує питання  надбудови або переобладнання горища будинку
на мансардний поверх з власником будинку;
     замовляє в органах технічної інвентаризації, експлуатуючих та
проектних  організаціях  плани  верхнього  поверху  з  розміщенням
димових  і вентиляційних каналів,  інженерними мережами загального
користування,  висновок щодо  можливості  надбудови  з  огляду  на
несучу здатність існуючих конструктивів будинку;
     надсилає повідомлення мешканцям верхнього поверху будинку про
можливість  участі  в  даному  інвестиційному проекті з визначеним
органом   місцевого   самоврядування   терміном   подання   заявок
(відсутність  відповіді  до  вказаного терміну означає відмову від
участі в інвестиційному проекті).
 
     6.13. Мешканці верхнього поверху мають пріоритет у  надбудові
та  переобладнанні  горища  будинку  на мансардний поверх при всіх
інших  рівних  умовах  ремонту  всього  даху  будинку  чи  частини
будинку,   яка  в  його  межах  може  бути  самостійною  (флігель,
прибудова),  прийняття дольової участі  у  ремонті  даху  будинку,
виконання  інших  необхідних  робіт з ремонту будинку,  визначених
власником будинку.
 
     6.14. Мешканець,  що  виявив  бажання  реконструювати  власну
квартиру  з  розширенням  її  за  рахунок  горища,  звертається за
дозволом до органу місцевого самоврядування.
     При зверненні   одночасно  двох  претендентів  на  розширення
квартири за рахунок площі горища перевага  надається  претенденту,
який потребує покращення житлових умов.
 
     6.15. Згода  мешканців  будинку  на  будівництво  мансарди не
вимагається, якщо будинок знаходиться на балансі органів місцевого
самоврядування або комунальних житлово-експлуатаційних організацій
і якщо будівництво не погіршує житлових умов мешканців.
 
     6.16. В  разі  оголошення  органом  місцевого  самоврядування
конкурсу  на  виготовлення  інвестиційного  проекту для проведення
робіт з надбудови, добудови та переобладнання горища на мансардний
поверх,  на нього покладається виконання робіт, визначених п. 6.11
цих Правил.
 
     6.17. Для  обґрунтованого  розгляду  заявок   замовників   на
надбудову  і  переобладнання  горища будинку на мансардний поверх,
рішенням органу  місцевого  самоврядування  утворюється  конкурсна
комісія.
 
     6.18. За  власні  кошти  кожний  замовник виготовляє проектні
пророблення  (фасади,   плани   поверхів,   розрізи   тощо),   які
погоджуються власником будинку, спеціально уповноваженим органом з
питань містобудування та архітектури Київської ОДА та  відповідним
органом  охорони  культурної  спадщини  (якщо  об'єкт  є пам'яткою
архітектури місцевого значення або розташований у межах історичних
ареалів  населених  місць),  головним архітектором району (міста),
санітарно-епідеміологічною та пожежною службами.
 
     6.19. Погоджені  проектні  пропозиції  подаються  на  розгляд
конкурсної  комісії.  Протокол  конкурсної комісії є підставою для
прийняття рішення органом місцевого самоврядування про  визначення
інвестора  (інвесторів)  з  наданням  дозволу  на  проектування та
будівництво об'єкта.
 
     6.20. Дозвіл на надбудову і переобладнання  горища  надається
за умови виконання робіт по всьому даху або його частині,  яка має
закінчені контури.
 
     6.21. При  розробці  проектної  документації   повинні   бути
враховані:
     - інтереси власника та мешканців будинку;
     - передбачені   кошторисом   кошти   на  ліквідацію  можливих
пошкоджень, заміна окремих елементів та благоустрою;
     - проект    організації    будівництва   із   заходами   щодо
нормалізації умов проживання мешканців будинку.
 
     6.22. Згода мешканців  будинку  на  влаштування  мансарди  не
вимагається у випадках,  якщо будинок утримується і експлуатується
житлово-експлуатаційними органами і якщо будівництво  не  погіршує
житлових умов мешканців.
     Згода мешканців  вимагається   у   випадку,   коли   технічне
переобладнання   зачіпає   їх   інтереси   (проведення  інженерних
комунікацій через їх квартири).
 
     6.23. Мешканці  будинку  зобов'язані  забезпечити   інвестору
вільний   доступ   до   горища   та   не   перешкоджати  виконанню
будівельно-монтажних робіт.
 
           7. Порядок проведення топографо-геодезичних
               та інженерно-геологічних вишукувань 
     7.1. Для       виконання       топографо-геодезичних       та
інженерно-геологічних вишукувань  замовник  повинен  зареєструвати
замовлення   в   спеціально   уповноваженому   органі   з   питань
містобудування та архітектури Київської ОДА.
 
     7.2. Всі   топографо-геодезичні    та    інженерно-геологічні
вишукування виконуються суб'єктами підприємницької діяльності, які
мають  відповідні  ліцензії  на  проведення  цих  видів  робіт  за
винятком   робіт,   передбачених   ст.   15  Закону  України  "Про
топографо-геодезичну і картографічну діяльність" ( 353-14 ).
 
     7.3. Для     реєстрації     замовлення     на      проведення
топографо-геодезичних   робіт  суб'єкти  господарської  діяльності
подають такі документи:
     - заяву у 2-х примірниках згідно з додатком 24;
     - графічне  зображення  (викопіювання   з   генплану,   іншої
містобудівної  документації  або  плану землекористування) ділянки
або траси з нанесеною межею ділянки;
     - кошторис на виконання топографо-геодезичних робіт;
     - лист на отримання планшетів згідно з замовленням;
     - копію ліцензії на право виконання робіт.
     Для реєстрації замовлення на проведення інженерно-геологічних
робіт  необхідно  додатково  до перелічених документів (крім заяви
згідно з додатком  24)  додати  технічні  завдання  або  програму,
погоджену замовником, та заяву згідно з додатком 25.
     Топографо-геодезичні та інженерно-геологічні роботи  (далі  -
вишукувальні  роботи),  за  бажанням  замовника  можуть виконувати
геолого-геодезичні служби відповідного  органу  містобудування  (в
разі їх наявності).
 
     7.4. Вишукувальні   роботи   здійснюються   на   всіх  землях
незалежно від цільового призначення  та  форми  власності  лише  з
дозволу  власника  (користувача)  земельної  ділянки,  а на землях
державної власності - органу  місцевого  самоврядування.  Земельні
ділянки  для  проведення  вишукувальних робіт у власника землі або
землекористувача не вилучаються і не викупляються.
 
     7.5. У  разі  коли   при   проведенні   вишукувальних   робіт
прогнозується  погіршення стану земельної ділянки,  ці роботи,  за
бажанням   власника   землевласника   (землекористувача),   можуть
виконуватися  за  умови укладення з ним договору про відшкодування
витрат на відновлення її властивостей.
 
     7.6. Суб'єкти,    які    проводять    вишукувальні    роботи,
зобов'язані:
     - дотримуватись принципів добросусідства згідно із ст. 90, 91
та главою 17 Земельного кодексу України ( 2768-14 );
     - відшкодувати        власникам       земельних       ділянок
(землекористувачам) усі нанесені при виконанні цих робіт збитки;
     - після  закінчення  робіт у місячний термін привести за свій
рахунок  відповідно  земельну  ділянку  у  стан,   придатний   для
використання її за призначенням;
     - оформити актом із землекористувачами  відсутність  взаємних
претензій.
     Строки початку  і  місце  проведення  робіт  погоджуються   з
власниками землі (землекористувачами), а у разі недосягнення згоди
рішенням   відповідних   органів   виконавчої   влади,   місцевого
самоврядування.
 
     7.7. За результатами виконання топографо-геодезичних робіт до
спеціально уповноваженого органу Державного  геодезичного  нагляду
подаються  технічні  звіти і матеріали зйомок усіх робіт незалежно
від обсягів, виконані за рахунок державного бюджету, а також копії
технічних  звітів  і копії матеріалів зйомок на площі більше 5 кв.
км незабудованої території і більше 1 кв. км забудованої території
однієї  ділянки  незалежно  від  джерел  фінансування (за винятком
фінансованих із державного бюджету).
     За результатами   виконання  топографо-геодезичних  робіт  до
спеціально  уповноваженого  органу  з  питань  містобудування   та
архітектури  Київської  ОДА  подаються  технічні звіти і матеріали
зйомок,  виконані на ділянках  площею  до  100  га  і  протяжністю
лінійних  вишукувань до 25 км,  для розробки проектів капітального
будівництва.
 
     7.8. Матеріали     топографо-геодезичних     робіт     (копії
топографічних  планів,  технічні  звіти)  зберігаються  згідно  із
Законом  України  "Про   топографо-геодезичну   та   картографічну
діяльність"  ( 353-14 ) у Державному картографо-геодезичному фонді
та в спеціально уповноваженому органі з питань  містобудування  та
архітектури Київської ОДА,  і використовуються лише із додержанням
вимог законодавства про авторські та майнові права.
 
     7.9. Органи містобудування  та  архітектури,  які  здійснюють
реєстрацію на виконання вишукувальних робіт, подають річний звіт в
Інспекцію державного геодезичного нагляду України.
 
       8. Встановлення пам'ятників і монументів, розміщення
          зовнішньої реклами та малих архітектурних форм
            для здійснення підприємницької діяльності 
     8.1. Роботи з  проектування  та  встановлення  пам'ятників  і
монументів проводяться в такому ж порядку, як і для інших об'єктів
містобудування.
 
     8.2. АПЗ  на  проектування  пам'ятників   і   монументів   на
території  області  готуються відповідними органами містобудування
та архітектури і погоджуються спеціально уповноваженим  органом  з
питань містобудування та архітектури Київської ОДА.
 
     8.3. Проекти  і  моделі пам'ятників і монументів погоджуються
архітектурно-містобудівною  радою  при  спеціально  уповноваженому
органі з питань містобудування та архітектури Київської ОДА.
 
     8.4. Порядок  розміщення  зовнішньої  реклами регламентується
Законом України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ),  постановою  Кабінету
Міністрів   України   від   30.03.94  N  198  (  198-94-п  )  "Про
затвердження Єдиних  правил  ремонту  і  утримання   автомобільних
доріг,  вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та
охорони" та постановою Кабінету Міністрів України  від  29.12.2003
N 2067 ( 2067-2003-п ) "Про затвердження Типових правил розміщення
зовнішньої реклами".
 
     8.5. Розміщення  зовнішньої  реклами  у   населених   пунктах
провадиться   на   підставі  дозволів,  що  надаються  виконавчими
органами  сільських,  селищних,  міських  рад,   та   в   порядку,
встановленому   цими  органами  на  підставі  типових  правил,  що
затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на
розміщення   зовнішньої   реклами   втручання  у  форму  та  зміст
зовнішньої реклами забороняється.
     Зовнішня реклама   на   територіях,   будинках   та  спорудах
розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів
(осіб).
     Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах  поза
населеними  пунктами  провадиться  лише за згодою їх власників або
уповноважених ними органів (осіб).
     Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.
 
     8.6. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам:
     - розміщуватись із дотриманням вимог техніки  безпеки  та  із
забезпеченням видимості дорожніх знаків,  світлофорів, перехресть,
пішохідних переходів,  зупинок транспорту загального  користування
та не відтворювати зображення дорожніх знаків;
     - освітлення  зовнішньої  реклами  не  повинно   засліплювати
учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири
житлових будинків;
     - фундаменти  наземної зовнішньої реклами,  що виступають над
поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;
     - опори  наземної  зовнішньої реклами,  що розташована вздовж
проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню
розмітку, нанесену  світлоповертаючими  матеріалами,  заввишки  до
2 метрів від поверхні землі;
     - нижній   край   зовнішньої  реклами,  що  розміщується  над
проїжджою частиною,  у  тому  числі  на  мостах,  естакадах  тощо,
повинен  розташовуватися  на  висоті  не  менше  ніж  5 метрів від
поверхні дорожнього покриття;
     - у  місцях,  де  проїжджа  частина  вулиці  межує з цоколями
будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну
з фасадами будівель або огорожами лінію.
 
     8.7. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:
     - на пішохідних доріжках та алеях;
     - у  населених  пунктах  на  висоті  менш  ніж  5  метрів від
поверхні дорожнього покриття,  якщо їх рекламна поверхня  виступає
за межі краю проїжджої частини;
     - поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів  від
краю проїжджої частини.
     Перелік обмежень  та  заборон  щодо   розміщення   зовнішньої
реклами є вичерпним.
 
     8.8. Розміщення  зовнішньої  реклами  на пам'ятках та в межах
зон охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах
об'єктів  природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з
центральними або  місцевими  органами  виконавчої  влади  у  сфері
охорони культурної спадщини.
 
     8.9. Для  одержання  дозволу  заявник  подає  робочому органу
заяву за формою згідно з додатком 26, до якої додаються:
     - фотокартка  або  комп'ютерний макет місця (розміром не менш
як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного
засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням;
     - копія  свідоцтва  про  державну  реєстрацію   заявника   як
юридичної особи або фізичної особи - підприємця.
 
     8.10. За наявності цих документів заява протягом трьох днів з
дати  її  надходження  реєструється  робочим  органом  в   журналі
реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
     Робочий орган протягом п'яти днів  з  дати  реєстрації  заяви
перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві,
на предмет наявності на це місце пріоритету  іншого  заявника  або
надання  на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку
дозволу.  Після перевірки місця керівник робочого  органу  приймає
рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце
або про  відмову  у  встановленні  пріоритету.  У  разі  прийняття
рішення  про  встановлення пріоритету робочий орган видає заявнику
для оформлення два примірники дозволу за формою згідно з  додатком
27 та визначає заінтересовані органи (особи), з якими необхідно їх
погодити.
     У разі   прийняття   рішення   про   відмову  у  встановленні
пріоритету робочий орган протягом трьох днів  надсилає  заявникові
вмотивовану  відповідь із зазначенням дати встановлення пріоритету
іншого заявника на заявлене місце розташування  рекламного  засобу
або  дати  і  номера  рішення  виконавчого органу ради про надання
дозволу на заявлене місце  іншій  особі  та  повертає  всі  подані
заявником документи.
 
     8.11. Пріоритет  заявника  на  місце  розташування рекламного
засобу встановлюється строком  на  три  місяці  з  дати  прийняття
керівником робочого органу відповідного рішення.
     Строк встановлення   пріоритету   на    місце    розташування
рекламного засобу може бути продовжений керівником робочого органу
не більш як на три місяці у разі:
     - продовження  строку оформлення дозволу у зв'язку з потребою
виконання   архітектурно-планувальних   робіт    та    розроблення
проектно-технічної документації;
     - письмового  звернення  заявника  щодо  продовження   строку
оформлення дозволу.
     У разі продовження строку оформлення  дозволу  робочий  орган
письмово повідомляє про це заявника.
     Відмова у встановленні  пріоритету,  продовженні  строку,  на
який  встановлено  зазначений  пріоритет,  може  бути  оскаржена у
порядку, встановленому законодавством.
     Інформація про  подані  заяви  та встановлені робочим органом
пріоритети є відкритою і повинна надаватися будь-якій особі за  її
письмовою заявою.
 
     8.12. Протягом строку,  зазначеного у пункті 8.11 цих Правил,
заявник оформлює обидва примірники дозволу та  подає  їх  робочому
органу   разом   із   супровідним  листом,  в  якому  зазначається
реєстраційний номер заяви.
     У разі  прийняття  керівником  робочого  органу  рішення  про
встановлення пріоритету заявника на місце розташування  рекламного
засобу,  яке  перебуває в комунальній власності,  заявник протягом
трьох днів укладає договір на тимчасове користування цим місцем.
     Протягом строку,  на  який  встановлено пріоритет заявника на
місце розташування рекламного засобу,  щомісяця справляється плата
за  тимчасове користування цим місцем,  що перебуває в комунальній
власності,  в розмірі 25 відсотків  плати,  встановленої  органами
місцевого самоврядування.
     У разі продовження строку оформлення дозволу щомісячна  плата
за  тимчасове  користування  місцем,  що  перебуває  в комунальній
власності,   справляється   в   розмірі   100   відсотків   плати,
встановленої органами місцевого самоврядування.
     Протягом п'яти днів  з  дати  прийняття  керівником  робочого
органу  рішення  про  встановлення  пріоритету  заявника  на місце
розташування  рекламного  засобу,  продовження  строку,  на   який
встановлено  зазначений  пріоритет,  заявник подає робочому органу
копію укладеного ним договору на тимчасове користування місцем  та
копію документа, що підтверджує внесення відповідної плати.
 
     8.13. Під   час  подання  заяви  або  оформлених  примірників
дозволу  представник  робочого  органу  в   присутності   заявника
перевіряє   комплектність   документів,  додержання  вимог  до  їх
оформлення та видає заявнику довідку з описом поданих документів.
     Перелік документів для надання дозволу є вичерпним.
 
     8.14. У  разі  недодержання  заявником строку,  зазначеного в
пункті 8.11 цих Правил,  та у разі ненадання  ним  в  установлений
строк  документів,  зазначених  у  пункті  8.12 цих Правил,  заява
вважається неподаною,  пріоритет на місце розташування  рекламного
засобу   втрачається,  документи  повертаються  заявнику,  про  що
робочий орган робить відповідний запис в журналі реєстрації.
 
     8.15. Дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим
ним  органом  (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань
містобудування та архітектури.
     На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з:
     - Державтоінспекцією - у разі розміщення  зовнішньої  реклами
на  перехрестях,  біля  дорожніх знаків,  світлофорів,  пішохідних
переходів та зупинок транспорту загального користування;
     - відповідним  центральним  або  місцевим  органом виконавчої
влади  у   сфері   охорони   культурної   спадщини   та   об'єктів
природно-заповідного  фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами
на пам'ятках історії та архітектури,  в межах  зон  охорони  таких
пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду;
     - утримувачем інженерних  комунікацій  -  у  разі  розміщення
зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.
     Зазначені в абзацах першому,  третьому - п'ятому цього пункту
органи  та  особи  погоджують дозвіл протягом п'яти робочих днів з
дати звернення заявника.
     Перелік органів  та  осіб,  з  якими  погоджується дозвіл,  є
вичерпним. Погодження дійсне протягом строку дії дозволу.
 
     8.16. У разі відмови у погодженні дозволу органами (особами),
зазначеними в абзацах першому,  третьому - п'ятому пункту 8.15 цих
Правил,  заявникові  надсилається  вмотивоване   повідомлення   за
підписом    уповноваженої    особи   підприємства,   установи   та
організації.
     Відмова у  погодженні  дозволу може бути оскаржена у порядку,
встановленому законодавством.
 
     8.17. Робочий орган протягом не більш як п'ятнадцяти  робочих
днів  з  дати одержання належним чином оформлених двох примірників
дозволу розглядає заяву,  готує і подає  виконавчому  органу  ради
пропозиції та проект відповідного рішення.
 
     8.18. Виконавчий  орган  ради  протягом  п'яти робочих днів з
дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення  про  надання
дозволу або про відмову у його наданні.
     У разі  прийняття  рішення  про  надання   дозволу   керівник
робочого  органу  протягом  п'яти  робочих  днів  підписує  обидва
примірники дозволу та скріплює їх печаткою робочого органу.
     Перший примірник  дозволу  видається  заявникові,  а другий -
залишається робочому органу для обліку та контролю. Видача дозволу
реєструється в журналі реєстрації.
     Рішення про відмову у наданні  дозволу  надсилається  робочим
органом заявникові протягом п'яти днів з дати його прийняття.
 
     8.19. У наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли:
     - оформлення поданих документів  не  відповідає  встановленим
вимогам;
     - у   поданих   документах   виявлені   завідомо   неправдиві
відомості.
     Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.
     Рішення про  відмову  у наданні дозволу може бути оскаржене в
порядку, встановленому законодавством.
 
     8.20. Дозвіл надається строком на п'ять  років,  якщо  менший
строк не зазначено у заяві.
 
     8.21. Виданий  у встановленому порядку дозвіл є підставою для
розміщення зовнішньої реклами та  виконання  робіт,  пов'язаних  з
розташуванням рекламного засобу.
 
     8.22. У  процесі  надання  дозволів  забороняється проведення
тендерів (конкурсів).
 
     8.23. Після  розташування  рекламного  засобу  розповсюджувач
зовнішньої   реклами   у  п'ятиденний  строк  зобов'язаний  подати
робочому органу фотокартку місця  розташування  рекламного  засобу
(розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів).
 
     8.24. Якщо  протягом  строку  дії  дозволу  виникла потреба у
зміні  технологічної  схеми  рекламного   засобу,   розповсюджувач
зовнішньої  реклами  звертається  до  робочого  органу з письмовою
заявою у довільній формі про внесення у дозвіл відповідних змін.
     До заяви додається:
     - технічна  характеристика   змін   у   технологічній   схемі
рекламного засобу;
     - фотокартка рекламного засобу  та  ескіз  із  конструктивним
рішенням.
     Робочий орган протягом не більш як п'ятнадцяти робочих днів з
дати  реєстрації  заяви  розглядає її і вносить відповідні зміни у
дозвіл.
     Відмова у  зміні  технологічної  схеми рекламного засобу може
бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.
 
     8.25. У  разі  зміни   містобудівної   ситуації,   проведення
реконструкції,   ремонту,   будівництва   на   місці  розташування
рекламного  засобу,  які  зумовлюють  необхідність   зміни   місця
розташування  рекламного засобу,  робочий орган у семиденний строк
письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами.
     У десятиденний  строк з початку зміни містобудівної ситуації,
реконструкції,   ремонту,   будівництва   робочий   орган    надає
розповсюджувачу  зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне
місце.  У разі досягнення згоди  щодо  нового  місця  розташування
рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл.
     Відшкодування витрат,  пов'язаних з  демонтажем  та  монтажем
рекламного  засобу  на  новому  місці,  здійснюється відповідно до
договору з власником місця розташування рекламного засобу.
     Плата за надання робочим органом послуг, пов'язаних із зміною
місця розташування рекламного засобу,  не справляється.  Строк дії
дозволу продовжується на час, необхідний для вирішення питання про
надання  рівноцінного  місця.  Після   закінчення   реконструкції,
ремонту,  будівництва  на  місці  розташування  рекламного  засобу
розповсюджувач  зовнішньої  реклами  має  пріоритетне   право   на
розташування рекламного засобу на попередньому місці.
 
     8.26. Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви,  яка
подається робочому органу розповсюджувачем  зовнішньої  реклами  у
довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку
дії дозволу.  Продовження строку дії дозволу фіксується в  журналі
реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.
реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.
     Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути  оскаржена
у порядку, встановленому законодавством.
 
     8.27. У разі набуття права власності на рекламний засіб іншою
особою або передачі його в оренду дозвіл підлягає переоформленню.
     Особа, яка  набула  право  власності  на  рекламний засіб або
орендувала його,  протягом одного місяця з  дня  виникнення  права
власності (користування) рекламним засобом звертається до робочого
органу із заявою у довільній формі про переоформлення дозволу.
     До заяви додається:
     - документ,  який засвідчує право власності (користування) на
рекламний засіб;
     - оригінал зареєстрованого дозволу;
     - письмове  погодження власника місця розташування рекламного
засобу або уповноваженого ним органу (особи);
     - копія   свідоцтва   про  державну  реєстрацію  заявника  як
юридичної особи або фізичної особи - підприємця;
     - банківські реквізити,  ідентифікаційний код юридичної особи
або ідентифікаційний  номер  фізичної  особи  платників  податків,
зборів та інших обов'язкових платежів.
     У разі відсутності зауважень до поданих заявником  документів
керівник  робочого  органу  протягом  п'яти  робочих  днів  з дати
подання заяви вносить відповідні зміни у дозвіл.
     Переоформлення дозволу фіксується в журналі реєстрації.
     Відмова у  переоформленні  дозволу  може  бути  оскаржена   у
порядку, встановленому законодавством.
 
     8.28. Дозвіл   скасовується   до  закінчення  строку  дії  на
підставі рішення  виконавчого  органу  ради  за  письмовою  заявою
розповсюджувача  зовнішньої  реклами  у  разі невикористання місця
розташування рекламного засобу безперервно протягом шести  місяців
або непереоформлення дозволу в установленому порядку.
     Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним
     Рішення про   скасування   дозволу   фіксується   в   журналі
реєстрації  та  надсилається   робочим   органом   розповсюджувачу
зовнішньої реклами.
     Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку,
встановленому законодавством.
 
     8.29. Плата  за  тимчасове  користування  місцем розташування
рекламних засобів,   що   перебуває   у   комунальній   власності,
встановлюється   у   порядку,   визначеному   органами   місцевого
самоврядування,  а місцем,  що перебуває у державній або приватній
власності,   -   на   договірних  засадах  з  його  власником  або
уповноваженим  ним  органом  (особою).  При  цьому   площа   місця
розташування   рекламного   засобу   визначається  як  сума  площі
горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої
ділянки  завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції
цього засобу.  Для неназемного  та  недахового  рекламного  засобу
площа  місця  дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на
уявну паралельну їй площину.
 
     8.30. Розмір   плати   за   тимчасове   користування   місцем
розташування рекламного засобу не може встановлюватися залежно від
змісту реклами.
 
     8.31. Контроль за додержанням  правил  розміщення  зовнішньої
реклами здійснюють виконавчі органи сільських,  селищних,  міських
рад та інші органи відповідно до законодавства.
 
     8.32. У разі порушення порядку розповсюдження  та  розміщення
реклами  уповноважена  особа  органу,  який  здійснює  контроль за
додержанням цих Правил,  звертається до розповсюджувача зовнішньої
реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
     У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль,
подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади
у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
 
     8.33. Розповсюджувач  зовнішньої реклами,  винний у порушенні
цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.
 
     8.34. Порядок  розміщення  малих   архітектурних   форм   для
здійснення  підприємницької діяльності регламентується Методичними
рекомендаціями  щодо   встановлення   порядку   розміщення   малих
архітектурних  форм  для  здійснення  підприємницької  діяльності,
затвердженими наказом  Мінбуду  України  від  04.09.2006   N   296
( v0296667-06  )  (заявка,  дозвіл  та  акт  про  прийняття  малої
архітектурної форми додаються в додатках 28, 29, 30).
 
     8.35. Порядок отримання дозволу  та  вирішення  інших  питань
щодо   розміщення   малих   архітектурних   форм   для  здійснення
підприємницької  діяльності  як  тимчасових  споруд   визначається
місцевими  правилами  забудови,  а при їх відсутності - "Правилами
розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької
діяльності",  розробленими та затвердженими як окремий нормативний
акт відповідними радами.
 
     8.36. Місця розміщення малих архітектурних форм  визначаються
на основі затвердженої проектної документації.
 
     8.37. Розміщення зовнішньої реклами, малих архітектурних форм
для  здійснення  підприємницької  діяльності,  інших  об'єктів  на
територіях з особливим режимом використання (заповідники, охоронні
зони тощо) відбувається за  погодженням  з  відповідними  органами
державного нагляду.
 
                9. Здійснення державного контролю
                      у сфері містобудування
 
           Державний архітектурно-будівельний контроль
 
        Відповідальність за порушення вимог містобудівного
        законодавства, державних стандартів, норм і правил
               у сфері будівництва, правил забудови 
     9.1. У  відповідності  з  чинним   законодавством   державний
контроль у сфері містобудування здійснюють:
     місцеві державні    адміністрації    -     за     додержанням
архітектурно-будівельних норм, правил і стандартів;
     органи місцевого   самоврядування   (у   межах    делегованих
повноважень)   -   за   дотриманням   законодавства,  затвердженої
містобудівної документації при плануванні та забудові  відповідних
територій.
 
     9.2. Для забезпечення під час забудови територій,  розміщення
і   будівництва   об'єктів   архітектури   додержання   суб'єктами
архітектурної   діяльності  затвердженої  містобудівної  та  іншої
проектної документації,  регіональних та місцевих правил  забудови
населених пунктів,  вимог вихідних даних,  а також з метою захисту
державою прав  споживачів  будівельної  продукції  здійснюється  в
установленому        законодавством        порядку       державний
архітектурно-будівельний контроль.
 
     9.3. Державний    архітектурно-будівельний    контроль     за
додержанням   вимог   містобудівного   законодавства   в   області
здійснюється  на  відповідних   територіях   Київською   обласною,
районними  та  міськими  (у містах обласного значення) інспекціями
державного   архітектурно-будівельного    контролю    згідно    із
законодавством.
 
     9.4. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється
шляхом  надання  відповідних   дозволів,   проведення   необхідних
перевірок,  надання приписів щодо усунення порушень законодавства,
державних стандартів,  норм і правил, технічних умов, затверджених
проектних рішень, накладання штрафів за виявлені порушення тощо.
 
     9.5. Відповідальність     за     правопорушення    у    сфері
містобудування визначається Законом України "Про  відповідальність
підприємств,    їх    об'єднань,   установ   та   організацій   за
правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ), Кримінальним
кодексом України ( 2341-14 ) (ст.  253,  275),  Цивільним кодексом
України (  435-15  )   (ст.   105)   та   Кодексом   України   про
адміністративні  правопорушення  (  80731-10 ) (ст.ст.  79-1,  96,
96-1, 97).
 
     9.6. Інспекції державного архітектурно-будівельного  контролю
розглядають справи про правопорушення, передбачені Законом України
"Про  відповідальність  підприємств,  їх  об'єднань,  установ   та
організацій за     правопорушення    у    сфері    містобудування"
( 208/94-ВР ) та ст.  79-1,  ст. 96, ч. 1 ст. 96-1, ст. 97 Кодексу
України про адміністративні правопорушення ( 80731-10 ).
 
     9.7. Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного
контролю розглядати  справи  про  порушення,  передбачені  Законом
України "Про відповідальність підприємств,  їх об'єднань,  установ
та  організацій  за   правопорушення   у   сфері   містобудування"
( 208/94-ВР  ) та накладати штрафи,  а також розглядати справи про
адміністративні   правопорушення   і   накладати   адміністративні
стягнення мають право начальник Державної архітектурно-будівельної
інспекції  України  та  його  заступники,   начальники   інспекцій
державного архітектурно-будівельного контролю в областях,  районах
і містах обласного значення та їх заступники.
 
     9.8. Рішення    посадових    осіб    інспекцій     державного
архітектурно-будівельного    контролю   з   розгляду   справ   про
правопорушення оформляються відповідними постановами.
 
     9.9. Сплата штрафів за правопорушення у сфері будівництва  не
звільняє   забудовника   від   необхідності  усунення  порушень  і
відшкодування нанесених збитків.
 
     9.10. Дії,  рішення  і  постанови  посадових  осіб  інспекцій
державного  архітектурно-будівельного  контролю  по розгляду справ
про правопорушення у сфері містобудування можуть бути оскаржені  в
судовому порядку.