Основні принципи земельного законодавства в Україні описані в Земельному кодексі України.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч.1., Ст.79).

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії (ч1., ст.19):

• землі сільськогосподарського призначення;
• землі житлової та громадської забудови;
• землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
• землі оздоровчого призначення;
• землі рекреаційного призначення;
• землі історико-культурного призначення;
• землі лісового фонду;
• землі водного фонду;
• землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, суспільних будинків і споруджень, інших об'єктів загального користування (ст.38).

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. (ст.39).

Земельні ділянки кожної категорії земель, не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч.2., Ст.19.).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. (Ч.1., Ст.20.)

право власності на землю в Україні

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3.ст.78).

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1.ст78).

Право власності на землю набувається і реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. (ч.2., ст.78)

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, що а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ньому. (Ч.2.ст79)

Экспертная оценка недвижимости, квартир, домов, земли, бизнеса в Киеве и Украине

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ч.3.ст79).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (ч.2., ст116)

Право власності на землю громадян (ст.81)

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі:

• придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
• безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
• приватизації земельних ділянок, які були раніше надані їм у користування;
• прийняття спадщини;
• виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі:

• придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
  викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що їм належать на праві власності;
• прийняття спадщини.

Право власності на землю юридичних осіб (ст.82)

Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:

• придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
• внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;
• прийняття спадщини;
• виникнення інших підстав, передбачених законом.

Іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

• в межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
• за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

Право користування є постійне (ст.92) або термінове (ст.93) користування.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що знаходиться в державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1., Ст.92.).

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, які належать до державної або комунальної власності. (ч.2., ст.92.).

Право оренди земельної ділянки (ст.93)

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Орендований земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Підстави набуття права на землю (ст116)

Громадяни та юридичні особи набувають права власності і право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

• приватизації земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян;
• отримання земельних ділянок в результаті приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій;
• одержання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Надання в користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст124)

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (ст.127)

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності громадянам та юридичним особам, що мають право на придбання земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що є власністю покупців цих ділянок.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам (ст128)

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, здійснюється місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільська, селищна, міська рада. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

До заяви додається:

• державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;
• план земельної ділянки і документ про його надання у разі відсутності державного акта;
• свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада в місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлі) земельної ділянки, що не знаходиться в їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розробки землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Підставою для відмови у продажу земельної ділянки є:

• неподання документів, необхідних для прийняття рішення про продаж такої земельної ділянки;
• виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
• якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися в розстрочку.

Рішення про відмову в продажу земельної ділянки може бути оскаржено до суду.

Продаж земельних ділянок державної або комунальної власності іноземним державам, іноземним юридичним особам (ст129)

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави і територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.

Іноземні держави, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до Кабінету Міністрів України.

Іноземні юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок, подають клопотання до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільська, селищна, міська рада. До клопотання додається договір оренди землі, копія свідоцтва про реєстрацію іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України.

Розгляд клопотання і продаж земельних ділянок здійснюються сільськими, селищними, міськими радами після отримання згоди Кабінету Міністрів України.

Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. (Ч.1., Ст.125).

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. (ч.2., ст.125)

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. (Ч.3., Ст.125)

Документи, що засвідчують право на земельну ділянку (ст126)

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду (ст. 120)

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

При відчуженні будівель та споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки (ст.132)

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально засвідчуються.

Угоди повинні містити:

• назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);
• вид угоди;
• предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);
• документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;
• відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;
• відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);
• договірну ціну;
• зобов'язання сторін.

3. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Припинення прав на землю

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

• добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
• смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
• відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
• звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
• відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
• конфіскація за рішенням суду;
• невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

УСЛУГИ SV DEVELOPMENT:

1. Юридическая консультация
2. Оценка земли
3. Оценка инвестиционного проекта
4. Исследование рынка недвижимости
5. Разработка концепции
6. Разработка бизнес-плана
7. Управление проектированием
8. Привлечение инвестиций
9. Продажа домов
10. Продажа земли
11. Проект дома