Загальна інформація
Місце народження, освіта. Народився в селі Хоружівка Сумської області у родині вчителів. Батько - Андрій Андрійович Ющенко (1919-1992), фронтовик, після війни викладав англійську у місцевій школі. Мати - Варвара Тимофіївна Ющенко (1918-2005), учитель фізики і математики. Вища освіта В. Ющенко отримав у Тернопільському фінансово-економічному інституті (закінчив у 1975 році). Кандидат економічних наук. Захистив кандидатську дисертацію на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні". Академік Академії економічних наук України, академік Української Академії економічної кібернетики.
Кар'єра. Трудовий шлях почав в 1975 році помічником головного бухгалтера колгоспу "40-річчя Жовтня". 1975-1976 рр.. - Служба в Радянській Армії (прикордонні війська на радянсько-турецькому кордоні). З 1976 по 1985 рр.. виконував обов'язки економіста і керував Ульяновським відділенням Держбанку СРСР. 1985-1987 рр.. він - заступник начальника управління Української республіканської контори Держбанку. 1988-1990 рр.. - Начальник управління, заступник голови правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР. 1990-1993 рр.. - Заступник, перший заступник голови правління Республіканського АК АПБ "Україна".
З 1993 по 1999 рр.. В. Ющенко займає посади голови правління та голови Національного Банку України. Під його керівництвом вводиться в обіг національна українська валюта - гривня. У 1999-му він стає Прем'єр-міністром України. Звільнений з посади у квітні 2001 року. Офіційна причина, згідно з указом Президента Леоніда Кучми, - "у зв'язку з відставкою Кабінету Міністрів". Неофіційна - посилюється вплив у політичних і ділових колах, зростання популярності серед населення.
Після відставки і до парламентських виборів 2002 року В. Ющенко очолював Українсько-російський інститут менеджменту та бізнесу ім. Б. Єльцина. Пройшовши до Верховної ради з блоком "Наша Україна" стає керівником однойменної фракції і членом парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. За громадській лінії з 2003 року до січня 2005-го обіймав посади голови правління Всеукраїнської громадської організації "Наша Україна" і голови наглядової ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000".
У 2004 році В. Ющенко бере участь у чергових виборах Президента України, основний його конкурент - провладний кандидат, глава Кабміну Віктор Янукович. На початку вересня 2004 року Ющенко з симптомами важкого отруєння потрапляє в австрійську клініку "Рудольфінерхаус". Його команда голосно заявляє про спробу отруєння опозиційного кандидата. Скандал викликає великий резонанс як в Україні, так і далеко за її межами. Те, що отруєння з використанням діоксину було, схоже, сумнівів уже не викликає. А от на питання "ким, де, коли і за яких обставин його вчинено?" слідство досі не відповіло.
У грудні 2004 року відбулося відвойоване в ході так званої "помаранчевої революції" і в судовому порядку "переголосування" другого туру виборів. Президентську перегони виграє В. Ющенко. 23 січня 2005 відбулася інавгурація нового Президента України (третє в новітній історії України після Леоніда Кравчука і Л. Кучми, який був главою держави двічі).
Погляди і оцінки. Президент - палкий прихильник європейської та євроатлантичної інтеграції України, вступу до СОТ. Виступає за створення єдиної помісної української православної церкви, підтримує існування єдиного державно мови - української.
Вже займаючи президентський пост, влітку 2005-го, В. Ющенко потрапляє в епіцентр скандалу, пов'язаного з розкішним життям його старшого сина Андрія. Пильна увага до членів сім'ї викликало хворобливу і бурхливу реакцію Президента, яка, у свою чергу, погано позначився на його іміджі демократа і погіршила відносини з українським журналістським співтовариством. Пізніше В. Ющенко активно критикували за схильність впливу найближчого оточення (так званих "любих друзів"), недостатню жорсткість в реалізації передвиборних обіцянок і нездатність об'єднати очевидних і потенційних політичних союзників.
В. Ющенко був і залишається прихильником ревізії політичної реформи. Підтримана парламентом у розпал "помаранчевої революції" і що вступила в дію 1 січня 2005 року вона перетворила Україну на парламентсько-президентську республіку, помітно обмеживши повноваження Президента і розширивши можливості Верховної Ради. Друга половина 2006 року і перші 2007-го ознаменувалися для глави держави жорстким протистоянням з правлячої парламентсько-урядовою коаліцією у форматі "Партія регіонів - СПУ - КПУ" і особисто прем'єром В. Януковичем і спікером Верховної Ради Олександром Морозом. Битва за "торжество демократії", часто нагадує просто боротьбу конфліктуючих сторін за владу, супроводжувалася декількома президентськими указами про достроковий розпуск парламенту V скликання, ініційованої коаліцією тяганиною в Конституційному Суді, кількома корупційними скандалами, пов'язаними з суддями КСУ, перипетіями довкола крісла Генпрокурора України, досягненням , розривом і знову досягненням політичних домовленостей. Вирішальною з них стала згода протиборчих сторін на проведення позачергових парламентських виборів 30 вересня 2007 року.
Результат пропрезидентського блоку "Наша Україна - Народна самооборона" на осінніх виборах, всупереч очікуванням Ющенко, не вразив. У новій, не без проблем створеної парламентської коаліції із-за більшого числа зібраних мандатів перша скрипка дісталася БЮТ. Відповідно, і посада Прем'єр-міністра - теж. Її прогнозовано зайняла Юлія Тимошенко. Леді Ю практично відразу стала для глави держави подразником № 1. Вже вдруге українці стали глядачами запеклого поєдинку між Президентом Ющенком і Прем'єром Тимошенко за їх, глядачів, симпатії. Поєдинку, в якому аж ніяк не всі правила і дії - зразок коректності та порядності (втім, для політики це не дивно). І поки сутичка, по вимірах соціологів, проходить не на користь Президента.
За задумом В. Ющенка, після виборів на базі НУ-НС повинна була бути сколочена нова пропрезидентська партія. Однак і на цьому фронті не все гаразд: парламентська фракція блоку розривається між декількома центрами впливу. І, схоже, більшою мірою тяжіє не до Банкової. Саме тому лютий 2008-го ознаменувався виходом Віктора Балоги, глави Секретаріату Президента і "сірого кардинала" Ющенко, виходом із кістяка НУНС - партії "Народний Союз" Наша Україна "(НСНУ). За ним потягнулися деякі нардепи-" нашоукраїнці ", відомий партійний будівельник і заступник глави Секретаріату Роман Безсмертний. На думку експертів, "вихід" політиків з НСНУ свідчить про те, що команда В. Ющенко приступає до створення нового пропрезидентського політичного проекту, головним завданням якого стане не стільки успіх на чергових парламентських виборах, скільки перемога нинішнього господаря Банкової на наступних виборах глави держави.
Нагороди, звання. В. Ющенко - Кавалер ордена "За заслуги" III ступеня. Своїм попередником на президентській посаді Л. Кучмою був нагороджений Почесною відзнакою Президента України. Має звання Заслуженого економіста України.
Сім'я, хобі. Політик одружений, має п'ятьох дітей та двох онуків. Дружина - Катерина Михайлівна Ющенко (у дівоцтві - Чумаченко), голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000", веде активну благодійну діяльність. Сини - Андрій і Тарас, дочки - Віталіна, Софія і Христина, онуки - Яринка і Віктор.
Захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонуванням предметів української старовини. Дуже любить проводити час у колі сім'ї.
Довідка про доходи
У 2006 році сукупний дохід В. Ющенко склав 1 млн. 141,382 тис.грн. (для порівняння, у 2005-му він дорівнював 288,02 тис.грн.), членів його родини - 462,178 тис.грн. Як йдеться в декларації, оприлюдненої на офіційному сайті глави держави, Президент отримав 147,428 тис.грн. в якості дивідендів, відсотків і роялті, а члени його сім'ї - 80,103 тис.грн. Зарплата В. Ющенко склала 489,080 тис.грн., Дохід від наукової, викладацької, творчої діяльності, авторська винагорода (гонорар) - 504873,75 грн. Члени родини у вигляді доходу від відчуження цінних паперів і корпоративних прав і від підприємницької і незалежної професійної діяльності отримали 382,075 тис.грн.
У 2006 році Президент придбав цінні папери номінальною вартістю 236 грн., Члени його сім'ї - 2 млн. 20 тис.грн. (Всі за кордоном). Внески (паї) сім'ї Президента у статутні (пайові) фонди підприємств, установ, організацій склали 13,1 тис.грн.
Сума грошових коштів на рахунках Президента у банках та інших фінансово-кредитних установах - 1 млн. 341,318 тис.грн., У членів сім'ї - 1 млн. 180,361 тис.грн. (Всі за кордоном). У порівнянні з попереднім роком, в 2006-м у В. Ющенка у володінні стало більше землі: згідно з декларацією, він володіє земельною ділянкою загальною площею 131 тис. 385 кв.м. (у 2005-му - 79 тис. 319 кв.м). Також збільшилася площа житлового будинку - до 656,7 кв.м (в 2005-му - 618 кв.м.). На членів сім'ї Президента, як і раніше, зареєстрована квартира (300 кв.м) та земельна ділянка (1633,5 кв.м). У Президента також залишилася у власності квартира площею 371,9 кв.м.
Web № 1: Інтернет-представництво Президента України
Web № 2: Персональна веб-сторінка В. Ющенко
