УКРАИНА, 19 янв. - SV Development. Весною почне діяти нова редакція будівельних норм з енергоефективності будівель – вступлять в силу ДБН В.2.6-31: 2016 “Теплова ізоляція будівель”.

Мета нововведення прекрасна – наблизити наше законодавство до європейських норм енергоефективності. Нові стандарти, за оцінками Мінрегіонбуду, дозволять знизити споживання енергоресурсів на 15%, а значить, скоротяться і комунальні платежі. Втім, на практиці не все так гладко.

У будинків перевірять “апетити”

Нова система зручна хіба що для фахівців, але абсолютно незрозуміла споживачеві, відзначають експерти.

“У світі частіше використовуються рамкові визначення класів, що прописують максимальні споживання енергії на квадрат площі. У нас – процентне відхилення від норми. “Норма” – клас С. Якщо будівля споживає на 50% менше енергоресурсів – потрапляє в найвищий клас А”, – пояснив глава Асоціації енергоаудиторів України Володимир Печерський.

Дві кліматичні зони в новій редакції норм збереглися. Раніше в Україні мірилом енергоефективності будівлі вважалися питомі втрати тепла при опаленні (простіше кажучи – чим довше приміщення тримає комфортну температуру, тим клас вище).

Тепер будуть міряти все енергоспоживання: опалення, кондиціонування, вентиляцію, гаряче водопостачання.

“В результаті стало очевидним, що на обслуговування будівлі в Одеській області протягом року йде не менше енергії, ніж в Чернігівській”, – пояснив директор ДП “Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (НДІБК) Геннадій Фаренюк.

Отже, для багатоповерхового будинку “нормою”, тобто класом С, вважається споживання 70-80 кВт⋅год на квадратний метр площі, що обслуговується, для першої зони (помірного клімату), та 68-80 кВт⋅год/кв.м для другої (приморський). Для котеджів та інших малоповерхових будівель нормою, відповідно, вважаються 120 і 110 кВт⋅год на квадратний метр площі, що обслуговується.

Для громадських будівель все інакше: тут енергоспоживання вимірюється не на квадратний метр, а на кубічний. У першій зоні євро – 34-38 кВт⋅год/куб. м, для другої – 36-40 кВт⋅год/куб. м, розповів Фаренюк. Як бачимо, створення комфортної обстановки спекотним літом у великих приміщеннях біля моря зробить їх вельми витратними для власників.

Незрозумілі формули

Ці будівельні норми – тільки перший крок. Вся система запрацює, переконують в Мінрегіоні, після прийняття повного пакету законопроектів “Про житлово-комунальні послуги”, “Про енергоефективність будівель”, “Про комерційний облік” і “Про фонд енергоефективності”.

У підсумку передбачається, що енергоаудитори досліджуватимуть будівлі, за результатом видавати сертифікат з виявленим класом енергоефективності. Його, після незалежного аудиту, будуть вносити в створювану базу, а для перегляду він буде доступний кожному.

Ідеальна ситуація – покупець/мешканець будинку/орендар офісного приміщення може подивитися в цій базі свій будинок і оцінити, у скільки ж обійдеться йому обслуговування і що можна зробити, щоб ці витрати зменшити.

Однак ось цих самих зрозумілих для споживача цифр в нормативах (та й в майбутньому реєстрі) ви не знайдете, там є тільки формули і методика розрахунку.

“Нам, безумовно, доведеться займатися лікнепом, переводячи споживачеві букву класу в цифри його витрат. Будемо зустрічатися в Мінрегіоні і сподіваємося, що вдасться внести зміни або доповнення в ці норми”, – підкреслив Володимир Печерський.

Для порівняння: в Швейцарії національний будівельний стандарт Мінержі хоч і не є обов’язковим, але визначає загальний ліміт енергії на обігрів будівлі, гарячу воду, вентиляцію і кондиціонування. І з 2008 його посилено: максимум споживання енергії для нового житлового будинку тепер 38 кВт⋅год/кв.м, а для відремонтованого – 60 кВт⋅год /кв.м (до цього норми становили відповідно 42 кВт⋅год/кв.м і 80 кВт⋅год/кв.м). І така зміна нормативів зрозуміла будь-якій людині, яка хоч раз платила комуналку.

“Порівнювати цифри наших нормативів з будь-якою країною некоректно. У кожної своє наповнення поняття енергоспоживання. Хтось рахує тільки опалення, хтось ще й гарячу воду з кондиціонуванням, десь враховуються внутрішні джерела тепла”, – парирував Геннадій Фаренюк.

Володимир Печерський зазначив два суттєвих недоліки нових нормативів.

“По-перше, взагалі не передбачений клас будівель з так званим нульовим споживанням енергії. Тобто якщо хтось забажає спроектувати дитячий садок з тепловими насосами і сонячними батареями, який буде споживати енергії стільки ж, скільки виробляє, йому цього не дозволять. Про який прогрес йде мова? Ну і головне: в нормативи з назвою “Теплова ізоляція будівель” включили всілякі інженерні мережі, які повинні регулюватися іншими нормами”, – говорить експерт.

Незрозуміле і питання з програмним забезпеченням, розробленим НДІБК. У самому інституті сказали, що воно обов’язково буде платним, але з ціною поки не визначилися.

“Воно ж необов’язкове для використання, а всього лише спрощує методику, описану в будівельних нормах. Хочете – самі прораховуйте клас енергоспоживання, хочете – використовуйте програму”, – пояснив Фаренюк.

Але в Асоціації енергоаудиторів вважають, що послуга повинна бути якщо не безкоштовною, то надаватися за символічні гроші.

Скільки коштує паспорт

Всього близько 10% існуючих будівель вже мають енергетичний паспорт, адже без цього документа побудовані або реконструйовані об’єкти не приймають в експлуатацію з 2009 року. Клас енергоефективності встановлює проектувальник при розробці проектної документації, реконструкції або капремонті. Буде це робитися і далі.

Але пропонується ввести новий документ – сертифікат енергоефективності. Саме сертифікати (не енергопаспорти) будуть вноситися в відкриту базу даних і мати термін дії десять років. Зараз енергопаспорти складають і видають аудитори. З травня 2015 року цей вид діяльності не ліцензується. Що буде з фахівцями, яким доручать цей величезний шматок роботи з енергоаудиту, чи не повернуть сертифікацію? Поки неясно. Як і те, хто буде платити за енергоаудит будівель.

Перший енергоаудит – для споруджуваних або реконструйованих будівель – оплатить замовник. А наступний? Керуюча компанія? І чи будуть штрафи за затримку замовлення таких робіт?

За оцінкою Геннадія Фаренюка, на розвинених ринках послуги енергоаудиту коштують 1-1,5 долара за квадратний метр. Замовити енергетичний паспорт зараз в Україні можна за 15-18 тис.грн, але енергоаудит типового житлового будинку обійдеться 5-10 тис.грн. Тобто поки на рівні 1-1,5 грн за кв.м.

За даними Держстату, на кінець 2015 року загальний житловий фонд України становив близько 974 млн.кв.м. Оскільки енергоаудит треба буде проходити раз на десять років, то, якщо ця робота буде здійснюватися рівними частинами, то на рік дослідженню підлягає 97,4 млн.кв.м., що за нинішніми розцінками складе 100-150 млн. грн.

Паспорт будинку стане обов’язковим документом при будь-якій угоді – будь то продаж або здача в оренду. Як відзначають експерти, це нововведення ніяк не торкнеться тих, хто здає квартири в багатоповерхових будинках, адже енергоаудит стосується цілого будинку, а не окремих його частин.

Швидше відчують нововведення власники садиб і дач, адже продаж або здача цілісного об’єкта і потребуватиме цього самого енергоаудиту, а наскільки зросте ціна на цю послугу, ніхто не береться прогнозувати.

У розвинених країнах стандарти енергоефективності починали впроваджувати, перш за все, з нерухомості, що перебуває у власності або управлінні держави або громад. Так було з американської LEED і британської BREEAM (найпоширеніші стандарти).

“Очевидно, Україна теж повинна йти цим шляхом. Спочатку енергоаудит повинні пройти всі комунальні будівлі, з подальшою системною їх тепломодернізацією. Це буде хорошим прикладом для простих громадян”, – вважає Володимир Печерський.

Консалтинговая компания "SV Development"