УКРАИНА, 1 июн. - SV Development. Величезна кількість споруджуваних будинків ризикує ніколи не бути добудованою, а люди, що вклали в них, можуть втратити всі свої гроші.

Аналітики мають конкретні цифри й назви проблемних об'єктів тільки за Києвом і окремими містами-мільйонниками, але попереджають: будівельні піраміди недобросовісні забудовники зводять по всій країні.

Зі слів керівника компанії "Євро-рейтинг" Григорія Перерви, в столиці зараз налічується щонайменше 200 проблемних будівництв, але назвати всі експерт не береться.

У топовому переліку будівництв, які компанія може офіційно назвати "сірими", порекомендувавши потенційним покупцям триматися від них подалі, всього 21 рядок. У "чорний список", за версією "Євро-рейтингу" увійшли, зокрема, такі об'єкти як "Мега Сіті" на Харківському шосе, "Перлина Троєщини" на Закревського, "Східна Брама" на вул. Світлій, ЖК "Мозаїка" на Стратегічному шосе та інші.

Цей перелік постійно поповнюється. "Тільки за останні три місяці (з лютого по травень) в нього внесли 6 нових об'єктів, в яких продається 71 тис. кв. м житла на загальну суму близько $50 млн", - каже Перерва. У числі новачків, наприклад, "Будинок на Будівельній", "Рів'єра", "Львівський квартал", "Шулявський" та ін. Всі вони активно рекламують і продають квартири.

На сайті Містобудівного кадастру КМДА є свій моніторинг незаконних будівництв. Там вони поділені на "самовільні", тобто однозначно проблемні і ті, купувати житло в яких "не рекомендується" (статус майданчиків уточнюється). Всього в чиновницькому переліку близько 75 об'єктів. Рішення про законність того або іншого будівництва приймається просто - перевіряється чи в порядку видані документи і чи дотримуються умови будівництва.

Свої "чорні списки" зараз є і в окремих продавців. "Неблагонадійних" новобудов на ринку справді багато, проте кількість бенефіціарів, які за ними стоять, незначна, і ми знаємо ці імена", - запевнив "Країну" керуючий директор компанії ARPA Real Estate Михайло Артюхов.

Спеціалізований інтернет-ресурс "ЛУН", де збирається інформація про новобудови, запустив фотофіксацію ходу робіт на київських і приміських об'єктах. Всього в моніторингу - близько 400 майданчиків з них 135 - у Київській області. Потенційні покупці можуть відстежувати наскільки активно будують "їх" будинок і на підставі цієї інформації вирішувати - купувати там квартиру чи ні.

"Євро-рейтинг" в останній травневій версії проблемних будівництв виключив зі свого переліку "Статус Град" і планує вивести за рамки моніторингу ЖК "Маргарита" і "Мозаїка". У компанії пояснюють: третю чергу "Статус Град" вже добудував, а "Березнякижитлобуд" навіть почали передачу квартир інвесторам. Але за версією КМДА, цей забудовник як і раніше проблемний (аргумент - він самовільно збільшив поверховість та вніс зміни в проект), а це означає, що підключення до комунікацій та надання поштової адреси під великим питанням.

У ЖК "Маргарита" (забудовник "Ві Ді Проджект", яку пов'язують з УКЗ Анатолія Веселовського) дві черги добудовані, але так і не введені в експлуатацію, третю зводять, а доля четвертої - під питанням, хоча житло там теж рекламується і продається. ЖК "Мозаїка", роботи на якому було припинено за рішенням суду, знову почав активно будуваться, хоча ситуація з його законністю досі під питанням.

Втім, аналітик компанії SV Development Сергій Костецький каже, що проблема справді існує. І вона навіть серйозніша, ніж здається на перший погляд. "Справа в тому, що судити про кількість проблемних будівництв і тим більше називати їх можна тільки орієнтовно. Це раніше ми могли робити однозначні висновки - не будується, значить банкрут, або, як у випадку з "Еліта-центром": вивели гроші інвесторів, значить, афера. Зараз все складніше. Навіть вчорашні добропорядні забудовники можуть стати проблемними в будь-який момент", - констатує Костецький. За його оцінками, 95% всіх споруджуваних в Києві житлових будинків не здадуться вчасно, а багато хто й поготів поповнить список заморожених.

Він підкріплює свої апокаліптичні прогнози цифрами. На сьогодні в Києві зводиться близько 1 млн кв. м житла, це практично стільки ж, як в докризовому ситому 2007. "Але ж обсяги угод з тих пір впали в рази. Наприклад, у січні 2008 в столичних новобудовах було продано близько 1,4 тис. квартир. У січні 2016 уклали всього 150 угод. В результаті зараз пропозиція новобудов перевищує реальний попит в десятки разів. Уже здані будинки пустують, а забудовники починають нові проекти. І знову без жодних перспектив все розпродати", - розповідає Костецький.

З його слів, на будівельному ринку працює класична схема піраміди: у забудовника немає грошей, щоб закінчити один об'єкт, зате є отримані в попередні роки ділянки. Тому він без жодних докорів сумління починає будувати на нових майданчиках, збираючи гроші з покупців. І, як і годиться за сценарієм, ті, хто вклав кошти в останні проекти, свого житла в осяжному майбутньому не отримають.

Змінити ситуацію могла б більш рішуча політика влади. Але навіть в Києві, де декларується боротьба з сірими будівництвами, робиться небагато. Крім списку проблемних будівництв і пари судових розглядів, результатом яких стало заморожування об'єктів, загалом і згадати нічого.

Цілком можливо, ситуацію змінить децентралізація в дозвільній сфері - повноваження ДАБІ передадуть на місця, а там нібито більше в курсі регіональних проблем.

Паралельно ДАБІ лобіює жорсткість законодавчих вимог до оформлення документів. Але головна проблема в тому, що компанії-аферисти, назви яких у всіх на слуху, продовжують працювати і мають в активі не тільки вже споруджувані об'єкти, а й нові ділянки, які вони явно не залишать порожніми.

Експерти кажуть, що багато проблемних будівництв, наприклад, у компаній Укрбуд Максима Микитася або Укогрупп Анатолія Войцеховського. Ці назви вже стали в будівельному середовищі майже узагальненими, що, втім, не заважає бізнесменам, що контролюють ці структури, добре заробляти. Аналітики кивають на їх міцні зв'язки з політичним бомондом країни (наприклад, Микитась, за чутками, дружний з близьким до президента Петра Порошенка Ігорем Кононенком) і не вірять, що в доступному для огляду майбутньому щось може змінитися.
Тим часом, навіть попередження ріелторів поки не змусили українців охолонути до новобудов. Більш того, зі слів Костецького, привернені низькими цінами на нове житло, наші громадяни все частіше зважаються інвестувати в котловани.

А наприклад, в Харкові, як розповіли в місцевому агентстві ХАН, навіть відродилася каста спекулянтів, готових вкладати кошти в недобудови в надії після здачі об'єкта в експлуатацію зробити ремонт і заробити на перепродажу. Ті, хто мріє про просторіше житло для себе, з легкістю продають квартири в хрущівках і "тимчасово" переселяються в орендовані апартаменти, - зазначають в агентстві.

Що будуть робити всі ці люди, коли стане зрозуміло, що вони вклали останні гроші в "мертві" проекти, і які за розмахом протести ошуканих інвесторів можуть накрити Україну - питання риторичне.

Консалтинговая компания "SV Development"