УКРАИНА, 23 фев. - SV Development. Національний банк визначив Приватбанк та державні Ощадбанк й Укрексімбанк системно важливими. Та дав їм три роки, щоб зменшити частку кредитів "в одні руки".

Таке рішення 16 лютого 2016 року прийняв комітет з питань нагляду та регулювання діяльності  банків НБУ. ‘‘Нацбанк приділяє особливу увагу таким банкам через їх значний вплив на фінансову стабільність держави’’, - коментують в НБУ.

Порівняно із минулорічним переліком, статусу системних позбулися австрійський Райффайзен Банк Аваль та італійський Укрсоцбанк (Унікредітбанк), а також російські Промінвестбанк і Сбєрбанк Росії. Ще одна екс-системна кредитна установа – Дельта Банк – була визнана неплатіжоспроможною, та знаходиться у стадії ліквідації.

Визначення системно важливих банків переглядається на щорічній основі із 2014 року. Таким чином, як пояснює аналітик банківського сектору групи Інвестиційний капітал Україна (ICU) Михайло Демків, НБУ намагається привести банківський нагляд до міжнародної практики. ‘‘В силу певних обставин в банківських системах є важливі, великі банки, і падіння таких банків може мати негативний незворотний вплив на всю систему. США по Базелю3 вимагають від таких банків вищі норми капіталу, ніж звичайні банки. І НБУ рухається в такому ж напрямку’’, - каже він.

Якщо минулого року для системних банків визначався один критерій – банк володів більше ніж 2% активів банківської системи – то цього року вже вступила в силу нова методика. За нею, системність визначається за спеціально виведеними показниками.

‘‘Зміна підходів до визначення системно важливих банків виправдана, так як в даному випадку до переліку банків потрапляють банки зі значною концентрацією насамперед засобів фізичних осіб і суб'єктів господарювання’’, - каже голова правління Унікредітбанку Тамара Савощенко.

За словами банкірів, віднесення банку до системно важливих не дає їм абсолютно ніяких преференцій. На думку голови правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, могли полягати лише у спроможності держави взяти участь у докапіталізації системного банку, якщо виникне така необхідність. Пороте, за словами банкіра, реальність складніша, ніж передбачає певна постанова – Україна має приклад виведення з ринку системного Дельта Банку. Кабінет міністрів свого часу відмовився націоналізовувати структуру бізнесмена Миколи Лангуна, хоча НБУ пропонував саме такий вихід на той момент.

Навпаки, до системних банків будуть застосовані спеціальні, більш жорсткі значення економічних нормативів. Зокрема, за нормативом миттєвої ліквідності (Н4) а системних банків має складати не менше 30%, проти звичайних 20%, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного позичальника (Н7) банки повинні будуть опустити до 20% і менше, проти звичайних 25%.

‘‘Норматив Н4 підвищили оскільки при його дуже низькому значенні є ризики зупинки платежів. У нас такого в останні 16 років не спостерігалися, але у 1990-х такі ризики існували: коли ліквідність системи різко падала і не вистачає коштів для взаєморозрахунків, зупиняються платежі, відбуваються взаємозарахування – система платежів розвалюється. Це [нові вимоги] дозволить тримати систему в стабільному режимі’’, - пояснює головний фінансовій аналітик рейтингового агентства Експерт Рейтинг Віталій Шапран.

Що стосується вимог по зменшенню кредитних ризиків (як зменшення частки кредитів в портфелі банків, виданих одній особі, так і виданих пов’язаним із банком підприємствам), то вони передбачені не лише для системних банків, але й усієї банківської системи.

Так, станом на третій квартал (за четвертий дані не опубліковані) розмір кредитного ризику на одного позичальника у Приватбанку складає наразі 25,72% (при діючому максимально допустимому значенні в 20%). Держбанкам теж доведеться переглянути свою кредитну політику в бік зниження розміру кредитів, виданих на одну особу: Ощадбанк звітує про показник нормативу 24,46%, а Укрексімбанк – 28,16% (при максимально допустимих 25%).

За словами Демківа, насправді одна з найбільших проблем банків, зокрема Привату, які у найближчі три роки вони повинні вирішити. Для цього кредиторам доведеться або, перекредитовувати своїх клієнтів у інших банках, або вмовляти позичальників погашати заборгованість достроково, або ж активно нарощувати базу нових позичальників. Жодному із наведених шляхів розв’язання проблеми, самі банкіри не симпатизують: перший другий – це втрата клієнтів і процентних доходів, другий і третій – малоймовірні за теперішньої низької кредитної спроможності позичальників.

З іншого боку дотримуватися спеціальних значень економічних нормативів системно важливі банки зобов'язані лише з 1 січня 2019 року. Тож, як кажуть опитані експерти, про реальний нагляд за стабільністю Приватбанка, Ощадбанка й Укрексімбанка поки що не йдеться.

У державних банках не прокоментували питання приведення показників банків до вищевказаних вимог. ‘‘Є графік точного досягнення банком цих вимог, при їх розробці обговорення йшло разом із банками’’, - каже керівник прес-служби Приватбанку Олег Серга.

Консалтинговая компания "SV Development"