УКРАИНА, 30 сен. - SV Development. Минулого тижня набула чинності урядова постанова про випуск облігацій внутрішньої держпозики на 21,5 млрд грн, які будуть продані, а кошти використані для виплати вкладникам ліквідованих банків.

Наслідків у цієї новини кілька, і відчують таку щедрість не клієнти проблемних банків, пише Главком. До кінця року курс гривні може просісти до 26-28 грн/за долар.

Такий прогноз озвучили банківські аналітики у зв’язку з рішенням Кабміну виділити кошти для виплат вкладниками ліквідованих банків. Експерти стверджують, що значна частина цих грошей буде конвертована населенням в долари, а підвищений попит на валюту призведе до чергового витка девальвації.

На думку експертів, Фонд гарантування виявився не готовим до такого масового виведення з системи банківських установ, як цього року, тому не встигає створити прозорий і зрозумілий механізм реалізації активів неплатоспроможних банків, що дозволило б зменшити тиск на гривню. Нагадаємо, 21,5 млрд грн Фонду необхідно, щоб почати платити за гарантіями таких великих банків, як “Дельта Банк”, “Фінанси і Кредит”, “Фінансова ініціатива”.

Певна річ, у Нацбанку запевняють, що виплати фонду не будуть конвертовані у валюту. “Ми очікуємо, що ці кошти не підуть на валютний ринок, а переважно будуть спрямовані вкладниками в банківську систему у вигляді депозитів. Цьому, зокрема, посприяє підтримка Національним банком України ставок за гривневими депозитами на відносно високому рівні”, – повідомили в прес службі НБУ. Але банківські аналітики впевнені в зворотному. “Тиск на курс однозначно буде, – стверджує Павло Крапівін.

– За моїми розрахунками, не менше 60% з виплачених Фондом 21,5 млрд грн населення конвертує у валюту, а це близько 13 млрд грн”. За його словами, навіть якщо врахувати, що гроші будуть виплачені не відразу, а частинами, протягом 2-3 місяців, то і 4-6 млрд грн, які щомісяця надходитимуть на готівковий валютний ринок, вистачить для того, щоб вплинути на курс гривні. Аналітики вважають, що літнє призупинення Фондом виплат по гарантіях ряду банків також сприяє бажанню людей, отримавши свої вклади назад, поспішити за валютою.

“На жаль, досі рівень відкриття депозитів в тих банках, які виступають агентами Фонду і видають гарантовані суми громадянам, дуже низький, тому майбутні виплати несуть певні девальваційні ризики”, – підтверджує екс-член Ради НБУ Василь Горбаль. Але експертів більше хвилює вплив Фонду на курсову різницю в майбутньому році. “Виділення коштів Фонду урядом сьогодні, по суті, є прихованою емісією гривні”, – вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов.

Він пояснює це тим, що Нацбанк, щоб викупити у Фонду облігації внутрішньої позики на суму понад 40 млрд грн, змушений включати верстат. А щоб не роздути і без того високу інфляцію, НБУ продає банкам депозитні сертифікати, вилучаючи таким чином з системи грошову масу. Але Нацбанку доведеться викуповувати у банків цінні папери. Що, на думку Суслова, вже в наступному році може відбитися на вартості нацвалюти. “Фонд бере кошти у держави на поворотній основі, у вигляді кредиту, тому коли ситуація в банківському секторі покращиться, він ці гроші поверне”, – заспокоює голова Міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

За його словами, повернути кошти державі Фонд зможе, наприклад, реалізувавши активи проблемних банків. Сьогодні бюджет Фонду формують чотири джерела: регулярні банківські внески, інвестдохід від розміщених Фондом коштів в цінні папери та НБУ, реалізація активів неплатоспроможних банків і державних вливань (бюджет, НБУ). Цього року держава внесе за планом до Фонду 88% всіх надходжень і тільки 12% припаде на перші три джерела.

Зокрема, від реалізації активів усіх неплатоспроможних банків Фонд, за даними прес-служби, отримає за рік всього 1,6 млрд грн (3%). На думку аналітиків, зараз неможливо оцінити наскільки Фонд ефективно і прозоро розпоряджається активами збанкрутілих банків. Чому, наприклад, з очікуваних 8,8 млрд грн на торгах вдалося реалізувати майна тільки на суму 375 млн грн.

“Важко розібратися в цьому, якщо ринок покидає по два-три банки щотижня”, – каже Василь Горбаль. Але Віктор Суслов вважає інакше: “Нацбанк повинен налагодити прозору роботу Фонду з активами і змінити практику реалізації майна банків, інакше Фонд ніколи на цьому не запрацює”. Наприклад, можна запропонувати вкладникам пільгові умови придбання активів банків.

Не виключено, що багато хто з них зацікавилися б банківськими квартирами, автомобілями, офісною технікою, і не стали б вимагати гроші у Фонду. Тоді і йому менше довелося б просити в уряду. І ризик девальвації гривні був би меншим...

Консалтинговая компания "SV Development"