УКРАИНА, 8 апр. - SV Development. Протягом останніх років в Україні вже стала звичною ситуація з постійними дефіцитами структур, які відповідають за фінансові ринки. Раніше прикладами завжди були постійні дефіцити Пенсійного фонду і НАК «Нафтогаз України». Починаючи з 2014 року, компанію ПФ і «Нафтогазу» складає і Фонд гарантування вкладів. Його проблеми, схоже, також вирішуватимуться за рахунок платників податків

Проблеми у Фонду почалися ще 2014 року, коли під його керівництво потрапили перші «великі» клієнти, як-от банк «Форум» і Брокбізнесбанк. На той момент у Фонду було акумульовано понад 7 млрд грн, але враховуючи «банкопад», який тоді розпочався і супроводжувався виведенням активів з фінустанов, цих коштів не вистачило.
Уряд не шукав важких шляхів: як і більшість фінансових проблем, дефіцит Фонду спробували подолати за допомогою випуску неринкових боргових інструментів. Фонду гарантування придумали вексель, за який він «отримує кеш». Цю інновацію потрібно було законодавчо врегулювати, що й зробили, ухваливши закон №4983, яким фактично було знято стелю держборгу.

При цьому законодавці сподівалися, що Фонд усе-таки поверне кошти в бюджет. «Дуже важливо, що йдеться про тимчасове залучення коштів, оскільки ОВДП забезпечуються векселями ФГВ. Інакше кажучи, Фонд гарантування вкладів за рахунок банківської системи повинен повернути кошти, які було залучено для розв’язання проблем перед вкладниками проблемних банків», – казав під час ухвалення цього закону екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Але вже зараз цілком зрозуміло, що зі своїми боргами Фонд розрахується не скоро.

Протягом 2014 року ФГВ залучив кредити на загальну суму 20,3 млрд грн. Зокрема, 10 млрд грн – у вигляді ОВДП з дохідністю 12,5% річних в обмін на векселі Фонду в Мінфіні та ще 10 млрд грн – у Національного банку України.

Уже 2015 року Фонд запозичив кошти у Національного банку України на суму 9, 95 млрд грн під 14,0% річних (кредитну лінію відкрито на період січень-грудень 2015 року). І законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено фінансування Фонду шляхом надання кредиту у вигляді ОВДП в обмін на фінансовий вексель ФГВ на рівні 20 млрд грн.

Щоб зрозуміти, чому ФГВ не скоро розрахується за своїми борговими зобов’язаннями, досить подивитися на кількість зібраних коштів від учасників Фонду – тобто банків – 2014 року. За весь минулий рік від банків-учасників надійшло 120 млн грн початкового збору та 3,268 млрд грн регулярного збору. Враховуючи зменшення кількості учасників ФГВ, 2015 року збори знизяться. Уже тепер надходження від банків покривають тільки відсотки за борговими зобов’язаннями Фонду. Але найсумніше, що коштів, передбачених у бюджеті-2015, на підтримку ФГВ явно не вистачить.

«Раптове» падіння «Дельти»

«Тих 20 млрд грн, які закладали в бюджет, уже явно недостатньо. У бюджет не закладено (і ми не оцінювали) прихід до нас «Дельти», – сказав минулого тижня директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін. За його словами, максимальний обсяг фінансування Фонду може становити 50 млрд грн.

Більше того, згідно з даними директора-розпорядника ФГВФО, крім коштів державних підприємств, у Дельта Банку виявилися заблокованими пасиви державних фінустанов на суму 8,4 млрд грн, зокрема Державної іпотечної установи – 3,5 млрд грн, Укрексімбанку – 1,6 млрд грн, Ощадбанку – 3,3 млрд грн. У всіх цих структур за борговими зобов’язаннями «гарантом» є держава.

Нагадаємо, що черги біля відділень Дельта Банку почали шикуватися з літа. У вересні «Дельта» обмежила зняття готівки з карток добовим лімітом в обсязі 2500 гривень. Але в касах і банкоматах видавали не більш як 500 гривень в одні руки. Тобто проблеми почалися задовго до того, як затверджували держбюджет, і задовго до того, як до нього вносили зміни, продиктовані МВФ. Але, як згодом виявилося, ніхто не очікував, що Дельта Банк зазнає краху.

Неплатоспроможним банк визнали тільки 3 березня – коли з нього вже було виведено основні активи і сформувалася «діра» в 22 млрд грн. І якраз напередодні набрання чинності законом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб.

Минулого тижня в комітеті Верховної ради з питань банківської та фінансової діяльності цю проблему обговорювали з представниками НБУ і ФГВ. За підсумками засідання голова комітету Сергій Рибалка озвучив доволі цікаву тезу: «Ніхто з них [присутніх] не зміг чітко відповісти на питання, чому системний банк, який пройшов стрес-тест і отримував значне рефінансування від регулятора, раптом упав. Зрозуміло, що було виведено активи. Але куди дивилися куратори від НБУ? Якщо в них не було достатньо повноважень, як кажуть тепер, то чому Нацбанк вчасно не вніс відповідні законодавчі пропозиції?» – написав Рибалка на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

За словами Костянтина Ворушиліна, більша частина активів зазначеної кредитно-фінансової установи вже двічі чи тричі заставлена, зокрема на суму 9,3 млрд грн з рефінансування НБУ. При цьому остаточно розібратися зі станом справ у цьому банку все ще не вдалося. «Вилазять щоразу нові «підсніжники», – констатував він. На запитання про те, як такі суми опинилися на рахунках далеко не в «найстійкішого» банку, ніхто з представників влади також не зможе дати чіткої відповіді. У підсумку про покриття збитків Фонду за рахунок продажу активів «Дельти» годі й говорити.

А хто платитиме?

Відкритим залишається і питання, хто заплатить за «Дельту»? Бюджет затверджено й погоджений з МВФ. НБУ вже декілька разів підкреслив, що розширення монетарної бази 2015 року планують не більш ніж на 91 млрд грн, – і грошей для покриття проблем «Дельти» в цій сумі не передбачено. Щоправда, чисто теоретично є ще декілька джерел отримання коштів.

Одне з них – це стягнення з банкірів у судовому порядку. Станом на початок березня загальна сума претензій у рамках 495 заяв, поданих Фондом, становила 62 млрд грн. Такої суми збитків, за підрахунками ФГВ, було завдано неплатоспроможним банкам через протиправні дії їхніх власників і посадових осіб.

Сьогодні вже відкрито 266 кримінальних справ на загальну суму 46,3 млрд грн. Зокрема, судове провадження ведеться за такими статтями Кримінального кодексу України: ст. 364 «Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»; ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»; ст. 388 «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації», та ст. 190 «Шахрайство». На запитання Forbes про те, яку суму Фонду вже вдалося відсудити, відповіді від ФГВ не надходило.

«На сьогодні Фонд не відсудив жодної гривні. Якби Фонд мав можливості для цього, то не було б, напевно, і нового закону, який стосується відповідальності власників істотної участі в банках, що набув чинності в березні», – каже керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери» Максим Лавринович.

За його словами, статті, за якими ФГВ намагається судитися з недбайливими власниками банків, – це загальні статті Кримінального кодексу. «Якщо говорити про реальну відповідальність, то вона може бути хіба що в тих банків, які можуть визнати неплатоспроможними в майбутньому. Усі попередні закони мало лякають банкірів», – додає юрист.

Ще одне джерело доходів – це продаж майна фінустанов, які ліквідовують. Загальна оцінна вартість активів 31 банку, які в березні перебували в процесі ліквідації, становить понад 16 млрд грн. При цьому балансова вартість активів цих фінустанов (без урахування резервів) – 105 млрд грн. Але розраховувати на те, що продаж активів покриє розрив, який утворився у Фонді, теж не варто: найчастіше у неплатоспроможних банках активи вже заставлено під рефінансування від НБУ, який і отримає відшкодування у разі їхнього продажу.

Треба зазначити, що Фонд також розглядав питання підвищення базових ставок регулярних зборів і введення спеціального збору з банків-учасників. Проте, за розрахунками Фонду, збільшення навантаження на банки в період кризи не вирішить питання поповнення ресурсів ФГВ, але може збільшити ризик зарахування значної кількості фінустанов до категорії неплатоспроможних. У зв’язку з цим 2015 року не планують збільшувати розмір зборів до Фонду.

Фонд не справиться навіть із гарантованими виплатами в розмірі 200 000 гривень, після того як до категорії неплатоспроможних потрапив Дельта Банк, де вкладникам належить виплатити 16,4 млрд грн. Більше того, «очищення» банківської системи ще не завершилося. Однак уряд має виробити й інші способи розв’язання проблеми дефіциту цього відомства, крім увімкнення друкарського верстата. Зокрема ідеться про активніші переговори з акціонерами проблемних установ для докапіталізації фінансової системи, а також про заходи з лібералізації системи, які повернуть капітал у країну, – наприклад, амністія капіталу.

Консалтинговая компания "SV Development"