УКРАИНА, 22 окт. - SV Development. В останні тижні багатостраждальні справи щодо розкрадань у банку "Родовід" знову заповнили стрічки новин українських ЗМІ.

"Економічна правда" не раз писала  про багаторічні розкрадання у державній фінансовій установі.

Одна з найсвіжіших історій - серпневе відкриття кримінального провадження  Генпрокуратурою щодо колишніх службовців банку "Родовід" та одного з комерційних товариств.

"Встановлено, що службові особи АТ "Родовід банк" за відсутності відповідних повноважень уклали з приватним товариством депозитний договір із суттєво завищеними відсотками, чим завдано збитків банку в особливо великих розмірах", - зазначала прес-служба відомства.

Як з'ясувала ЕП, мова йде про депозит структури "Укргазенерго", яку пов'язують з Дмитром Фірташем. Невдовзі може бути прийняте судове рішення, завдяки якому ця компанія зможе отримати із занедбаного "Родовіду" купу грошей.

У лютому 2008 року між "Родоводом" та "Укргазенерго" було укладено договір строкового банківського вкладу на 552 млн грн за ставкою 9%.

У розпал фінансової кризи, 10 березня 2009 року, між структурами було укладено додаткову угоду, відповідно до якої ставка становила 24%. Якщо ж протягом року на депозиті буде не менше 550 млн грн, то банк нараховує 48% річних.

Для порівняння: облікова ставка НБУ у березні 2009 року дорівнювала 12% річних, а 4 березня 2009 року рішенням фінансового комітету "Родоводу" була затверджена гранична ставка на залучення коштів у розмірі 17% річних.

Фантастична додаткова угода була підписана з "Укргазенерго" тодішнім главою правління "Родоводу" Дмитром Єгоренком за три дні до введення у банк державної адміністрації. Тоді націоналізація банку була вже очевидною.

19 березня 2010 року за додатковою угодою були виплачені проценти - 283 млн грн, які були зараховані на рахунок "Укргазенерго". Тобто зобов'язання було виконане за рахунок державних коштів, інвестованих у "Родовід".

Уже державний банк намагався оскаржити "золоту" додаткову угоду . Спочатку суди діяли напрочуд тверезо. Установи першої, апеляційної і навіть касаційної інстанції дійшли висновку про недійсність додаткової угоди. Суди зазначили, що посадовці "Родоводу" перевищили свої повноваження.

Справа дійшла до Верховного суду, де розглядатиметься 21 жовтня. Її перебіг виглядає дивно. Схоже, суд має намір визнати підвищення відсоткової ставки законним. Як так може бути, незрозуміло. Виглядає, що з часів арешту у Відні справи Фірташа рухаються доволі непогано.

Це не єдина "гаряча тема". Останні новини щодо "Родоводу" стосувалися судових розглядів стосовно однієї з ключових фігуранток справ установи - Галини Шепелєвої, дружини екс-депутата від БЮТ та ПР Олександра Шепелєва, який втік.

Як стверджував колишній тимчасовий адміністратор банку Сергій Щербина, після націоналізації напівмертвого "Родоводу" тодішній прем'єр Юлія Тимошенко призначила Шепелева таким собі "смотрящим"  за банком.

Щодо Шепелєвої було порушено окреме кримінальне провадження за частиною п'ять статті 191 Кримінального кодексу, яке було виділене з матеріалів загального розслідування щодо розкрадань у "Родоводі". Слідчі підозрювали її у співучасті у привласненні коштів банку. Цю історію варто нагадати.

Родинні зв'язки та офіс Іванющенка

Галина Шепелєва до одруження мала прізвище Фріденталь. Вона є донькою одного з впливових донецьких бізнесменів 1990-х років Михайла Фріденталя.

Інша донька Фріденталя - Ірина - є невісткою екс-спікера Верховної ради, одного з "патріархів" Партії регіонів Володимира Рибака. Сам бізнесмен, за словами депутатів з фракції ПР, отримав громадянство Канади близько 20 років тому, проте донедавна постійно жив на території України.

Як писала "Українська правда" , завдяки родині Фріденталів Шепелєв зміг набути громадянство Канади ще 2002 року. Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко мав інформацію про цей факт ще восени 2006 року, але це не завадило Шепелєву у 2007 стати народним депутатом від БЮТ.

Галина Шепелева від початку фігурувала у справах щодо розкрадань у банку "Родовід". Зокрема, саме їй офіційно належить багатостраждальний будинок на Рильському провулку у Києві. Саме у ньому мав розміститися головний офіс націоналізованого банку "Родовід".

Як стверджує слідство, у 2009-2010 роках, коли у банку була державна тимчасова адміністрація, були укладені фіктивні договори оренди та ремонту будівлі Шепелєвої. Схему, за твердженням слідства, організував Олександр Шепелєв.

Зокрема, за ремонт офісу "Родовід" заплатив 24 млн грн, але правоохоронці стверджують, що жодних робіт не проводилося. Тобто за версією слідства це був "паперовий ремонт", а державні гроші були банально вкрадені.

Роботи у будівлі начебто проводила фірма "АК інжиніринг", яка запам'яталася отриманням мільярдних державних підрядів під час підготовки до "Євро-2012". Ще 2012 року екс-директор та власник цієї компанії Володимир Артюх визнав себе винним  в участі у схемах банку "Родовід".

Як стверджували слідчі, Шепелєв також організував виготовлення фіктивних договорів оренди "Родоводом" будівлі своєї дружини. Крім того, Щербина начебто уклав додаткову угоду про авансову оплату оренди на рахунок Шепелєвої.

На підставі цих нібито підроблених документів державний банк з вересня 2009 року по березень 2010 року перерахував більше 18 млн грн. Рахунок був відкритий у "Європейському банку раціонального фінансування", акціонерами якого було подружжя Шепелевих.

Слідство стверджувало, що у період, коли "Родовід" оплачував оренду, дружина екс-депутата через касу ЄБРФ отримала з рахунку більше 17 млн грн готівкою.

Однак після того, як 2010 року СБУ почала розслідувати справи щодо махінацій у державній установі, у будинку Шепелєвої відкрив свій офіс "ліва рука" екс-президента Віктора Януковича Юрій Іванющенко, якого ще називають "Юра Єнакіївський". Сам же Олександр Шепелев перейшов з БЮТ до Партії регіонів.

Втім, це йому не допомогло. Крім розкрадання коштів держбанку, наприкінці 2012 року Шепелєву пред'явили нове звинувачення  - у замовному вбивстві голови правління Автокразбанку Сергія Кириченка (січень 2003 року) та замаху на вбивство єкс-віце-президента "Родоводу" Сергія Дядечка (березень 2012 року).

Восени 2012 року Шепелєв не зміг обратися народним депутатом та втратив недоторканість. МВС оголосило його у міжнародний розшук .

Колишній депутат втік за кордон, але у липні 2013 року його затримала поліція  у Будапешті. "Його затримала угорська поліція разом з представниками німецького Інтерполу у ресторані готелю Four Seasons. Він жив у Будапешті з угорським паспортом, виданим на інше ім'я", - розповідав тоді інформований співрозмовник.

Разом з ним була затримана і Галина Шепелєва. Джерела ЕП повідомляли, що Шепелєв просив політичного притулку в Угорщині , але цей задум не спрацював.

Навесні 2014 року угорська влада видала подружжя Шепелевих Україні. Тоді Олександр почав вдавати з себе хвору особу. Він знайшов лікарів, які встановили кілька жахливих діагнозів, за кожним з яких екс-депутат мав би бути звільнений.

Не вийшло. Втративши надію, 6 липня 2014 року Шепелєв утік з лікарні швидкої допомоги у Києві, де утримувався під вартою. Де він зараз - невідомо. Галина залишилася під слідством, але вона також намагається опинитися на волі.

Майже вільна

25 вересня 2014 року  Печерський райсуд столиці розглянув скаргу адвоката Шепелевої Владислава Карасьова на бездіяльність слідства та прокурора. Захисник звернувся до суду з вимогою зобов'язати слідчі органи закрити провадження у справі та скасувати накладені арешти на будинок у центрі Києва.

Ухвалою слідчого судді Ірини Літвінової від 25 вересня 2014 року скаргу захисника Шепелевої задоволено.

Зокрема, суд зобов'язав прокурора закрити кримінальне провадження в частині підозри Шепелєвої, а також зняти арешт з майна підозрюваної. Суддя прийняла таке рішення, бо не знайшла у діях Шепелєвої складу злочину.

Це рішення викликало хвилю дискусій. Річ в тім, що жодна норма Кримінально-процесуального кодексу не передбачає право слідчого судді надавати оцінку наявності або відсутності складу злочину. Рішення про закриття провадження може бути прийняте слідчим або прокурором, але не слідчим суддею.

10 жовтня Апеляційний суд Києва скасував рішення про закриття справи щодо Шепелєвої, але сама наявність дискусії про можливе закриття справ щодо "Родоводу" породжує багато питань.

Перша проблема  - такі рішення виправдовують весь "букет" маніпуляцій, які проводилися у держбанку. Спірні угоди оренди, перерахування коштів на особисті рахунки та їхнє отримання перестають бути схожими на розкрадання грошей.

Друга проблема  - повернення грошей, які були "вимиті" з "Родоводу". Наприклад, тільки у справі щодо Шепелєвої слідство стверджує, що з державного банку були безпідставно виплачені 18 млн грн. Можливе закриття провадження та зняття арештів виключають можливість відшкодування завданих державі збитків.

Варто зазначити, що в Україні або взагалі відсутня, або погано сформована практика реальної компенсації заподіяних злочинами збитків. Особливо коли йдеться про економічні злочини. Збитки майже ніколи не відшкодовуються.

У кращому випадку за вироком суду на засудженого покладається обов'язок компенсувати мільйони з повним розумінням, що цього ніколи не станеться - на момент вироку засуджений зазвичай, крім одягу, вже нічого не має.

Майно, якщо воно і було, переписане на віддалених членів родини або, на перший погляд, на сторонніх людей. Під час масштабних схем гроші виводяться за кордон на рахунки іноземних компаній.

З точки зору повернення грошей "Родоводу", справа Шепелєвих дуже показова. Наприклад, є добре відомий епізод виведення з "Родоводу" 301 млн грн.

Ці кошти були сплачені нібито за юридичні послуги на рахунок компанії "Бріарей". У матеріалах слідства вказано, що гроші були отримані готівкою та згодом виведені на рахунки фірм-нерезидентів, бенефіціаром яких є Шепелєва.

Так ось, велика частина грошей досі знаходиться на рахунках тих самих офшорних структур - Promark Service, Ledoyen Holding LTD, Aerotech Management Limited, Meganom Development Inc, що належать Шепелєвій.

Недавно 40 млн дол, що лежать на рахунках цих фірм, були знерухомлені через розслідування Федеральною прокуратурою Швейцарії у межах кримінальної справи проти Олександра Шепелєва за фактами відмивання грошей.

Проте ось що дивно. Наразі нічого не відомо про порушення кримінальної справи за фактами відмивання коштів в Україні. Не було жодної новини про арешт цих коштів на користь потерпілих вкладників "Родоводу".

Нічого не чути про судові позови щодо стягнення коштів з рахунків цих іноземних фірм на користь бюджету, який влив у цю установу мільярди. У цьому випадку відомо, де вкрадені кошти і як вони там опинилися. Є всі умови для стягнення цих коштів на користь держави Україна.

Третя проблема  - дотримання принципу невідворотності покарання. Хоча справу проти Шепелєвої суд поновив, ключова людина, її чоловік, втекла з конвоїром.

Схоже, знайдуть їх нескоро. Шепелєв, імовірно, перебуває у Росії. Екс-депутат добре поінформований про фінансові справи Юлії Тимошенко та донецьких еліт. Він носій цінної інформації, на яку можна виміняти собі спокійне життя.

Епізод третій. "Успіхи"

Недавно на мовчазному сайті "Родовід банку" з'явилося дивне повідомлення.

У ньому менеджмент установи заявив, що "Родовід" виконує функції санаційного банку і навіть демонструє певні успіхи на цьому фронті.

Зокрема, кредити погашаються, майно розпродається, приміщення надаються в оренду. Видатки начебто зменшуються, а доходи зростають.

"Економічна правда" звернулася за коментарями щодо "Родовід банку" до Михайла Стрельникова, який багато років намагається протистояти корупційній машині банку. Повний коментар аудитора та відповідні документи - нижче.

На письмове звернення "Економічної правди" менеджмент "Родоводу" не відповів.

Коментар

Михайло Стрельников, аудитор

- Что за телодвижения происходят вокруг "Родовода"?

- В последнее время произошло много интересных телодвижений. Интересных и необъяснимых.

Из интересных: Минфин подтвердил, что в связи отсутствием законодательства "Родовид банк" так и не стал санационным. Он так и не заработал полноценно как санационный, основным заданием которого является проведение работы с активами государственных банков. Этому есть официальное подтверждение.

После этого начались странности. Минфин ссылается на то, что, может быть, еще законодательно урегулирует этот вопрос. Закона нет, но он может еще появиться. В нем будет расписано, как и чем он будет заниматься.

Таких законопроектов за время существования санационного банка было несколько. Один подавал Кабмин, парламент его отклонил. Второй внес народный депутат Андрей Пинчук. Судьба этого законопроекта оригинальна.

Его пытались принять 6 августа 2013 года. Он прошел обсуждение в комиссии, получил заключения главного научно-экспертного управления Верховной рады и комитета по финансам. Оба эти заключения были негативные.

Заключение комитета свидетельствовало, что законопроект надо дорабатывать. Вывод главного управления был разгромный. Там шла речь о нарушении статьи 41 Конституции, о том, что Нацбанк не дал своего заключения. Редко увидишь заключение на четырех листах - и отрицательное. С тех пор ничего не менялось.

Вдруг в сентябре 2014 года законопроект без доработок, обсуждения на комитете, нового заключения экспертного управления срочно выносят на сессию. Зная, что депутаты будут рассматривать более важные законопроекты.

- Его на первое чтение выносили?

- На первое. Дальше происходят еще более странные вещи.

Как известно, Минфин, владея 99,9% акций "Родовода", является, грубо говоря, его начальником и хозяином. И вот когда хозяин говорит, что санационный банк не заработал, сам "Родовид" у себя на сайте пишет: он заработал как санационный.

"Таким чином, діяльність "Родоводу" демонструє готовність до прийняття проблемних активів", - сказано в сообщении.

Естественно, я посмотрел, о чем же написал банк. Это редкая ситуация, когда ты можешь посмотреть, о чем он пишет. Обычно "Родовид" никаких пресс-релизов не писал, это был достаточно закрытый банк. Что он ставит себе в заслугу?

Первое, что бросилось в глаза: за время своего существования как санационного он выиграл 2 500 дел, а передал в исполнительную службу 1 948 дел. Все выигранные дела должны быть переданы в исполнительную службу для взыскания. Получается, 600 дел висят непонятно где. Куда же они делись?

До того как банк стал санационным, непереданных дел у него было всего пять. Чувствуется размах в работе.

Банк также поставил себе в заслугу то, что он передали Ощадбанку деньги, которые государство выделило на возврат пострадавшим вкладчикам. Нормально ли ставить себе в заслугу, что эти деньги не были украдены?

- Что это за 4 млрд грн, которые они получили?

- Это 4 млрд, направленные на погашение их долгов перед вкладчиками -физическими лицами. Они им были даны через облигации ОВГЗ и переданы ими в государственный Ощадбанк.

- Что с этими деньгами происходило?

- Ситуация была какая. Деньги для вкладчиков "Родовода", когда изначально государство рефинансировало банк на 12,5 млрд грн, как-то растворились.

Поэтому следующий транш, направленный непосредственно на погашение долгов "Родовода" перед физлицами, Ощадбанк дал ценными бумагами. То есть эта операция была сделана для того, чтобы уже не было возможности хищений.

- То есть им уже все передали?

- Да, и они передали его дальше, на Ощадбанк, транзитом. Дальше интересней. Дальше они рассказывают, что за свой нелегкий трудовой путь они взыскали 1 636 млн грн задолженности. Куда же они эти деньги дели? 405 млн они погасили кредит финансирования Национальному банку, это из 12,5 млрд.

То есть 0,5 млрд они все таки вернули. Потом у них откуда-то появились вкладчики-физлица на 60 млн, хотя они всех должны были передать в Ощадбанк. Хорошо, еще 60 млн. Вернули юрлицам и госучреждениям 200 млн, тоже понятно, погасили задолженность по межбанковским кредитам - 320 млн.

- Задолженность по межбанку? Почему они ее погасили? Согласно кредитной очереди сначала гасится задолженность рефинансирования, не имеют права межбанк закрывать.

- По поводу прав "Родовода" можно много говорить. Сейчас это оригинальный банк. Владелец одной аудиторской компании сказал: "У меня такое ощущение в истории с "Родоводом", что даже когда вся банковская системы Украины вдруг перестанет существовать, "Родовид" останется. Настолько он особый".

То есть эта сумма уже вызывает вопросы. Если же от 1 636 млн грн отнять эти 4 млн грн и еще 260 млн грн, которые они потратили на содержание аппарата, то остается еще 300 млн грн, о которых ничего не сказано. Куда они делись?

- Это вот что: "Забезпечив позитивне сальдо".

- Может, это оно и есть, но здесь не сказано, чем и как оно обеспечено. Из указанных сумм 300 млн нет. То есть дебет с кредитом не сходится на 300 млн.

Следующий вопрос еще более интересный. Банк пишет, что они сокращают административно-хозяйственные затраты в три раза. Однако, информация, находящаяся в свободном доступе, показывает, что у них на содержание аппарата идет 21 млн грн в квартал.

- Это статистика Нацбанка?

- Да. Получается, что они сократили количество персонала в 3,7 раза, количество отделений - со 150 до трех, а расходы не сокращаются.

Я начинаю понимать, как это может коррелироваться. Мне дали информацию о том, что начальник отделения "Родовода" получает 50 тыс грн. Это притом, что в комбанке начальник отделения может рассчитывать на 20-25 тыс грн зарплаты.

- Стрессы в "Родоводе".

- Я понимаю, что сложно сидеть и ничего не делать, за это нужно много платить.

Дальше они пишут, что начали процедуру продажи оборудования. Три года этим не занимались, а сейчас обратили внимание, что у них осталось много помещений, оборудования и материалов, которые надо продавать.

На следующий день на УНИАН появляется информация, что "Родовид", по словам эксперта, выполняет функции в полном объеме.

- А кто эксперт?

- Директор института кредитных отношений КНЕУ, доктор экономических наук, профессор Игорь Ивасив. Это человек, который явно не может не знать, о чем идет речь, не может не знать, насколько коррупционна деятельности "Родовода".

- Он просто повторяет содержание релиза банка?

- Да. Если бы он просто написал как эксперт, на него никто бы не обратил внимание, но он прикрывается КНЕУ. Я не верю, что профессор уважаемого вуза мог допустить такой ляп. У меня вопрос: сколько профессор взял за это дело?

То есть Минфин заявил, что его банк работу не выполняет, а банк в унисон с профессором сказал: вы ошибаетесь, выполняет. Представьте ситуацию. Начальник говорит вам: "Ты работу не выполняешь". А вы говорите: "Выполняю, вот подтверждение из соседнего цеха".

Сложно себе представить это в обычной жизни, но "Родовид" в обычной жизни не существует, он существует где-то в параллельной реальности.

Мы как общественная организация обращались в Администрацию президента с просьбой решить вопрос "Родовода". В сентябре из АП в Нацбанк пришла бумага с просьбой разобраться. До сих пор этой бумагой в НБУ еще никто не занимался.

Такое неуважение Нацбанка к указанию АП могу объяснить только одним: "Родовид" - это какой-то особый банк и особая любовь.

Это подтверждает процессы, которые проходили с Нацбанком по поводу 471 постановления. Два суда подтвердили, что НБУ в 471-м постановлении может ссылаться на несуществующую 86 статью. Это при том, что закон о банках и банковской деятельности заканчивается статьей 79 статьей.

То есть решением Украины за банком впервые закреплено виртуальное право ссылаться на виртуальные статьи и не приводить свои акты в соответствие с действующим законодательством. Тоже очень оригинально.

Оригинальное было и само судебное заседание, когда в апелляционный суд не является третья сторона - банк, а приходит НБУ. Обычно Национальный банк не ходит на такие мероприятия, считает, пусть они сами разбираются.

Однако "Родовид банк" написал интересное ходатайство. Он попросил перенести заседание. Это пишет третья сторона, которая не имеет на это прав. Перенести в связи с тем, что все юристы банка находятся в командировке и отпуске.

- Причины уважительные.

- Да, но благодаря этому ходатайству мы узнали, сколько юристов в банке. Вы не поверите - их всего пять. То есть санационный банк занимается взысканием задолженности, а в штате только пять юристов. Это в маленьких банках пять юристов, в системных банках юридические департаменты состоят из 15 человек.

Возникает вопрос: куда же тогда девается 21 млн грн в квартал на содержание персонала? Это пять юристов столько получают?

В суде интересно было посмотреть на реакцию НБУ: регулятор пришел, а "Родовид" не нашел ни времени, ни возможности прийти. Нацбанк ходатайствовал о перенесении заседания в связи с неявкой третьей стороны.

Вы знаете, тут даже судья Степаненко не выдержал. Он посмотрел на представителя Нацбанка и говорит: "Я не могу удовлетворить это ходатайство". Даже при таком резиново-растянутом отношении, которое встречается в нашем суде, такое явное наплевательство все-таки не входило в его планы.

К тому же, Шепелев внезапно сбежал.

- Не слышно, где он сейчас?

- В розыске. Вероятность того, что его найдут, близится к нулю. А оригинальное решение Печерского суда касательно его жены, к счастью, уже отменено.

- Оно было принято?

- Оно отменено апелляцией.

- Что это значит? Снимается арест с офисного центра?

- Решение Печерского суда могло создать плохой прецедент, хоть у нас право не прецедентное, когда люди, переписывая свое не совсем честно нажитое имущество на жен, детей и родственников, уходят от ответственности.

То есть жена, приняв подарок в 40-50 млн долл, говорит: это мне муж подарил, я к этому не имею отношения. Заставил подарок принять, как бриллиантовое колечко.

В этом случае была попытка вывода больших активов и создания прецедента, когда можно спокойно переводить имущество, находящееся под розыском или следствием, на ближних и дальних родственников и говорить, что денег нет.

Благо, под давлением прокуратуры суд это решение отменил. Четкую позицию по отношению к "Родоводу" и Шепелеву занимает лишь Генпрокуратура.

- А она на чем настаивает? Чем могут закончиться ее действия?

- Ее действия могут закончиться получением сроков как для бывшего депутата, так и для его жены. Самое главное - конфискация имущества в доход государства.

- И тогда возможно возмещение?

- Возмещение возможно и сейчас - у банка много имущества. Его содержание обходится государству и налогоплательщикам в 350 тыс грн в день. Это только затраты на персонал. Я боюсь сказать, какие будут убытки за третий квартал.

Позиция Минфина понятна. В частной беседе работники ведомства сказали, что они этого банка боятся. Они боятся руководителей этого банка, и они вообще не хотят, чтобы их к этому делу привлекали.

Единственный, кто заинтересован в дальнейшем "потустороннем" существовании "Родовода", - это НБУ. Я пытался выяснить, кто же в Национальном банке конкретно заинтересован в существовании этого монстра. Я получил интересный ответ: в его существовании заинтересована половина Нацбанка.

- А каким образом?

- Это контора, куда можно безнаказанно сливать деньги, и они там теряются. Через нее можно проводить сомнительные операции. Это кормушка.

- Шредер такой.

- Да. И вдруг его пытаются забрать. Как же так? К нему уже все привыкли.

При обсуждении ситуации на общественной раде при Нацбанке не было ни одного человека, который бы высказался в пользу "Родовода".

Наоборот, люди говорили, что нельзя давать возможность специалистам, которые привыкли все тащить, вернуться в банковскую систему в качестве специалистов госбанков. Если какой-то коммерческий банк захочет их взять - пусть берет, но их нельзя допускать в государственную составляющую.

Я поддерживаю это мнение. Это действительно черная дыра, и ее дальнейшее существование ни законами, ни здравым смыслом не описывается. Минфин сказал "а", и мы должны услышать от него остальные буквы. Однако это не происходит. Зато реанимируются законопроекты, которые не будут приняты.

Ложатся под сукно письма из Администрации президента, где предлагается разобраться. Мне как-то сказали: за этим банком стоят серьезные люди, и ты их начинаешь нервировать. Я говорю: серьезным людям пора ехать в Россию вслед за их руководителем. Ему одному там скучно без них.

- Мне намекнули, что какие-то телодвижения происходят то ли по кредиту, то ли по депозиту Фирташа, который фигурировал в истории с землей, с земельным залогом. Вы ничего не слышали об этом?

- Я тоже слышал, что происходят какие-то телодвижения. Понимаете, вокруг "Родовода" постоянно происходят какие-то криминальные разборки. Однако отделить зерна от плевел невозможно в связи с позицией, которую заняли все органы, кроме Генпрокуратуры. Одна надежда на Ярему. Дай бог ему успехов.

Консалтинговая компания "SV Development"