УКРАИНА, 21 окт. - SV Development. — Хотіла брати в гривнях кредит, але на 20 років банк давав іпотеку тільки в доларах. Ще й банківські працівники мене переконували обрати валютний. Запевняли, що курс не мінятиметься, — розповідає 40-річна Ольга Тимченко з Дніпропетровська. Вісім років тому оформила кредит на квартиру під 10,3% річних.
— 2009 року курс долара зріс до 8,5 гривні. На щомісячний платіж ще вистачало моєї зарплати. Працюю економістом, отримувала 10 тисяч гривень. Потім зарплату зменшили на дві тисячі. А курс долара в лютому піднявся на третину. І я вже мала платити банку 13 тисяч гривень на місяць. Щоб не прострочувати оплату, зняла з депозиту заощадження. Частину витрачала на кредитні платежі, решту — на життя.
Улітку заощадження закінчилися, Ольга перестала погашати кредит.
— Я й так себе обмежувала в усьому. Перестала купувати м'ясо, журнали. Ходила в старому одязі. У банку порадили продати квартиру або реструктуризувати кредит за теперішнім курсом. Не погодилася. Улітку Верховна Рада прийняла законопроект Руслана Князевича щодо вирішення проблем валютних позичальників. Банки мали перевести доларові позики в гривню за курсом 7,99. Проте в законі вказано, що банк може провести реструктуризацію. Тобто: хоче — проводить, не хоче — не проводить. Навіть якщо банк погодиться подовжити термін кредиту, наприклад до 25–30 років, такий варіант для більшості не підійде. Люди переважно брали позику в 32–38 років. Якщо термін кредитування збільшити, з пенсії точно не зможуть погашати борг.
— За останні п'ять років кожен третій валютний позичальник не сплачував кредит, — каже 33-річний Володимир Марченко, економіст компанії "ОВБ Алфінанц Україна". — Тому зараз банки намагаються за рахунок збільшення курсу покрити свої втрати. Навряд чи переведення всіх валютних позик у гривню за курсом 7,99 зруйнує банківську систему. У середині 2000-х на наш ринок зайшло багато банків з іноземним капіталом. Вони мали статутний капітал у доларах та євро. Їхні аналітики розуміли, що за 5–7 років у країні, де слабке виробництво й великий імпорт, гривня знецінюватиметься, можуть бути різні метаморфози з валютним ринком. А на 2011-й взагалі прогнозували дефолт. Тому ці банки "впарювали" валютні кредити, щоб потім покрити збитки за рахунок позичальників.
Більшість банків упродовж багатьох років підробляли фінансову звітність, бо мали малі резервні фонди та недостатній статутний капітал. Тепер фінустанови треба зобов'язати реструктуризувати валютні кредити за курсом 9,5 гривні за долар. Є ризик різкого скорочення кредитних програм і затримки виплат депозитів на 4–7 місяців. Але з іншого боку, так відбудеться очищення банківської системи. Фінустанови, що підробляли фінансову звітність, реструктуризують кредити і з часом збанкрутують. Потужніші банки залишаться на ринку. Таким чином отримаємо оновлення банківської системи. Держава не повинна давати жодної копійки на реструктуризацію.
540,8 мільйона доларів купило населення у вересні в банків, здало — 246,6 млн, за інформацією Нацбанку. У серпні люди продали $384 млн, придбали $585,3 млн.
69 фінустанов мають право виплачувати зарплату бюджетникам. Міністерство фінансів заборонило працювати із зарплатними проектами бюджетних і державних установ банкам "Демарк", Експобанк, "Кліринговий дім", "Золоті ворота", "Актив-Банк", "Терра Банк", "Морський".
Консалтинговая компания "SV Development"
ДобавитьКомментарии (1)