УКРАИНА, 24 мар. - SV Development. На різницi курсів наближені до керiвників Нацбанку та Мінфіну банки заробляють мільйони гривень У березні з гривнею коїться щось дивне, пише газета Експрес.
Таке враження, що хтось за кулісами навмисне і штучно влаштовує коливання її курсу. Може, це лише ілюзія? Може, гривня справдi потерпає від ринкових умов? А дзуськи.
І ось лише кілька фактів, які дуже насторожують. 7 березня упродовж дня валюту на міжбанку можна було купити по 8,9 -- 9,05 гривні за долар. Напередодні гривня зміцнювалася вже кілька днів поспіль, і саме цього дня, 7 березня, курс перетнув психологічну позначку 9 гривень за долар.
Бізнес наочно демонстрував, що довіряє національній валюті. І гривня віддячувала взаємністю.
Багато хто висловлював припущення, що ще тиждень - і гривня повернеться до майже до загальноочікуваних значень 8,2 - 8,5 гривні за долар. І це було б справедливо для країни, яка пережила революцію: курс дещо зріс, але болiсного удару економіці не завдав.
Бізнес, котрий купує валюту на міжбанку, вийшов би зі стану шоку. Адже через різкі коливання курсу спланувати роботу стає дедалі важче. Перестали б стрибати ціни. Люди не стояли б у чергах, щоб зняти депозит у банку. Економіка запрацювала б, даючи робочі місця та податки.
Але таке враження, що новий керівник Національного банку Степан Кубів і новий міністр фінансів Олександр Шлапак забули, що повинні працювати на державу, а не на приватні інтереси якоїсь фінансової групи.
Бо того ж дня, 7 березня, Національний банк робить просто безумний крок: маючи змогу упродовж дня купити долари до 9 гривень за одиницю, щоб поповнити свої резерви, він аж наприкінцi дня починає купувати їх за курсом 9,21 гривні за долар. І купує понад 50 мільйонів доларів. А це - 10 мільйонів збитків за кілька хвилин!
Та гнати у шию треба такого голову Національного банку, що у країні, якiй гостро бракує коштiв, так тринькає казенні гроші. Втiм, можна припустити, що пан Кубів на цьому добряче нагрів руки, адже гривні він брав із державної скарбниці, а долари купував - у приватного банку.
Тож, мабуть, і ділили прибуток на двох. Щоб у когось не склалося враження, що ми маніпулюємо фактами, докладаємо виписку з нашого банку за 7 березня: цього дня ми для потреб газети без жодних труднощів купували долари за курсом 9 гривень за долар. Отож, факт корупційних дій працівників Національного банку очевидний. І цим, без сумніву, мала б зацікавитися прокуратура.
Навіщо купувати дорожче? У день, коли пан Кубів тринькав гроші платників податків, переплачуючи за долари, їх вільно можна було купити по 9 гривень за одиницю. Чому? Бо вже 11 березня все повторилося Коли курс на міжбанку був 9,15 гривнi за долар, НБУ почав скуповувати "зелені" по 9,23 грн./$.
А ще не покидає думка, що і пан Кубів, і міністр Шлапак діють узгоджено. Бо саме тодi, коли гривня впевнено почала зміцнюватися, міністр Шлапак став посилати ринку провокаційні сигнали: "Є можливість втримати курс на рівні 10".
Ну це справдi треба бути кретином, який ненавидить власну валюту, щоб, тодi, як країна відновлює впевненість у своїх грошей, ляпнути щось схоже на те, що сказав пан Шлапак: "є можливість втримати".
Адже ж кожен професіональний фінансист вам пояснить: курс - це на 50% психологічна впевненість учасників ринку. Отже, напрошується неприємне припущення, що і пан Кубів, і пан Шлапак навмисне діяли цими днями на зрив стабільності курсу гривні, навмисне провокували її нове падіння. Ніби на помах чарівної палички вже за декілька днів долар на міжбанку почав перемагати гривню, доходячи до 10,50.
Та НБУ цього разу підло мовчав, не виходив на ринок із продажем, щоб збити паніку. Треба визнати, що мети свої вони досягли - вже 17 березня курс сягнув 10,50 за долар. Шкода, що статистика Нацбанку закрита. Але чомусь думається, що у ці дні наближені до до кервників Нацбанку та Мінфіну банки заробили великі мільйони.
Вони спершу скупили долар дешево, а потім з допомогою Кубіва та Шлапака домоглися умов, які дозволили його продати набагато дорожче.
А зробити це сьогодні можна з математичною точністю, бо попит на валюту Нацбанк шляхом незаконних обмежень визначає у ручному режимі. Не хочеться нагнітати ситуацiю, але ще один факт підтверджує, що пан Кубів готував цю сумнівну оборудку дуже ретельно: 6 березня Нацбанк надав дев'ятьом банкам 1,06 млрд. грн. рефінансування, 12 березня позичив вiсьмом банкам 603 млн. грн. під 12,61% річних. Себто Кубів навмисне надав наближеним банкам гроші, щоб вони розхитали курс!
Скажете, що тут такого?! Та нічого, якби і Олександра Шлапака, і Степана Кубіва не пов'язували з банкіром Ігорем Коломойським, у якого свiй інтерес у коливанні курсу: на цьому сьогодні банки заробляють грубi гроші.
Тобто доки одні обстоюють свої ідеали на Майданах та клянуть президента "братньої" країни за військову агресію Криму, нові можновладці цілком легально примножують власний капітал. Що про це думають фахівці? --
На мою думку, нинi основна проблема в тому, що й надалі державні фінанси є непублічними, - вважає Андрій Новак, голова Комітету економістів України.
-- На сьогодні склалася ситуація аналогічна тій, що мала місце за часів пана Стельмаха, - каже Олександр Охріменко, кандидат економічних наук, директор Українського аналітичного центру. - Однією рукою НБУ здійснює емісію гривні і надає рефінансування банкам на десятки мільйонів гривень.
Частину цих гривень банки використовують для валютних спекуляцій. Як результат, це лише шкодить валютному ринку і ще більше провокує девальвацію гривні. НБУ дійсно спровокував нову хвилю валютного ажіотажу, також збільшилася кількість тих, хто хоче достроково забрати депозит у гривнях і купити валюту. --
Яким чином банки використовують гривні, котрі надає НБУ як рефінансування, у валютних спекуляціях? -- Коли банк отримує рефінансування, то він може ці гроші спрямувати на виплату за депозитами, а може купити валюту на міжбанку для себе. Так і робиться. Коли банк бачить, що курс привабливий, то продає валюту через обмінники і знову отримує гривнi, якi використує уже для повернення депозитів.
При цьому він, власне спекулює валютою. Коли попит зростає, то й курс -- також. -- Чому НБУ не може публічно гарантувати бiзнесу, що буде дотримуватись ринкових правил? -- Треба нарешті визнати, що НБУ в ручному режимі керує валютним ринком. Якщо звернули увагу, то на сьогодні обсяги купівлі валюти на міжбанку удвічі менші, ніж рік тому. Це показує, що більшість імпортерів не може купити валюту за прийнятним курсом.
А усе через те, що валютний ринок -- непрозорий для одних, зате благотдатний грунт для спекуляцій -- для інших. -- Чи здійснює хтось контроль за діяльністю НБУ в такий перехідний період? Куди дивиться Наглядова рада Нацбанку? -- Наглядова рада в НБУ діє, але вона не має повноважень. Усі рішення в НБУ приймає правління, яке підпорядковане лише голові Нацбанку.
Рішення Наглядової ради Нацбанк може лише брати до відома. Ще за часів Ющенка було зроблено так, щоб голова НБУ підпорядковувася лише йому, президентовi. Тому всі рішення про інтервенцію валюти приймає лише керівництво НБУ, себто пан Кубів.
Леся ЯСИНЧУК, газета Експрес До речі: Користуючись нагодою, ми вирішили глибше поцiкавитися персоною нового керівника Національного банку.
Це ж природно, прагнути знати, чи людина, яка відповідає за публічні фінанси, не має конфлікту, зокрема, з мораллю. І те, що ми виявили, тiльки-но розпочавши розслiдування, правду кажучи, шокувало.
Консалтинговая компания "SV Development"
ДобавитьКомментарии (1)