ДПАУ розглянула лист АКБ щодо оподаткування податком на прибуток операцій з фінансування об’єктів будівництва з використанням фонду фінансування будівництва і повідомляє.

Згідно зі ст.  2 Закону України від 19.06.2003  р.  N  978-IV  "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"  (далі  -  Закон N 978)  фонд  фінансування  будівництва  (далі - ФФБ) - це  кошти, передані управителю ФФБ в управління,  які використані  чи  будуть
використані  управителем  у  майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

В свою чергу управитель — це фінустанова (банк або інша фінустанова), яка здійснює управління майном, отриманим у довірчу власність за договором управління майном. За цим Законом управління ФФБ здійснює управитель ФФБ.

Управитель ФФБ на праві довірчої власності здійснює управління фондом та для досягнення мети управління майном, визначеної установниками цього фонду, перераховує частину отриманих коштів на фінансування будівництва. Решта коштів залишається в управлінні управителя відповідно до Правил фонду. Вільні кошти на поточних рахунках фонду, які тимчасово не передані на фінансування будівництва, банк-управитель має право використовувати при здійсненні банківських операцій. При цьому банк-управитель несе відповідальність за їх збереження власними коштами. За перерахування коштів на фінансування будівництва управитель отримує винагороду (ст. 7 і 21 Закону N 978).

Установник управління майном — це особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном.

Зазначені вище  норми  Закону  N 978 ( 978-15 ) співпадають з положеннями ст.  1029 ЦКУ,  згідно з якою за  договором управління  майном  одна  сторона  (установник управління) передає другій стороні (управителю) на певний строк майно в управління,  а друга  сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені
управління цим  майном  в  інтересах  установника  управління  або вказаної  ним  особи.  Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої  власності  на  отримане  в
управління майно.

Крім того, ст. 1030 ЦКУ визначено, що предметом договору управління майном можуть бути кошти лише тоді, якщо таке право прямо визначено законом. В нашому випадку — це визначено Законом N 978.
Щодо відображення в податковому обліку коштів, що накопичуються за рахунками установників управління майном ФФБ (довірителів), то відповідно до пп. 7.9.1 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі — Закон N 283) не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку в довірче управління, а також повернуті платнику податку кошти або майно з довірчого управління.

Таким чином, до валового доходу банку-управителя не включаються кошти, залучені таким платником в довірче управління від установників управління майном ФФБ за договорами управління майном на умовах Правил фонду.

Термін “фонд банківського управління” наведено в ст. 1 Закону України від 07.02.2002 р. N 3044-III “Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” (далі — Закон N 3044), якою визначено, що фонд банківського управління — це грошові кошти учасників цього фонду, передані у довірче управління уповноваженого банку та об’єднані ним у єдиний майновий комплекс. Фонди банківського управління можуть бути пенсійні або дитячі.

Згідно з п.  1.41  ст. 1  Закону  N  283  ( 334/94-ВР )  фонд банківського  управління - це  кошти учасників фондів банківського управління та інші активи,  що знаходяться у довірчому  управлінні уповноваженого банку відповідно до закону.

Отже, термін “фонд банківського управління” визначено в цілях застосування пп. 4.2.7 ст. 4 та п. 22.25 ст. 22 Закону N 283 з урахуванням положень Закону N 3044.

Директор Департаменту
оподаткування юридичних осіб                                                                                                              А.Богдан